Від поданих власних імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові, укажіть можливі варіанти.
Артур, Антон, Аркадій, Ахіллій, Ахіла, Богдан, Богуслав, Бенедьо,
Валерій, Валер’ян, Геннадій, Георгій, Григорій, Еміль, Євген, Євгеній,
Єлизар, Ілля, Ілько, Ігор, Йона, Кесар, Касян, Корнило, Корнилій,
Кузьма, Лазар, Леонтій, Леонід, Лев, Лука, Мануїл, Марко, Мар’ян,
Мефодій, Микола, Михайло, Никін, Остап, Олег, Порфир, Порфирій,
Рафаїл, Роман, Сидір, Сила, Сава, Тихін, Улян, Фока, Хома, Юлій, Яків,
Ярема, Ярополк.
Слушая выступление опытного оратора, часто поражаешься, насколько легко и непринужденно льется его речь. Слова сами собой рождаются и образуют красивую паутину мыслей и образов. Кажется, что оратор настолько хорошо подготовлен, что ничто не сможет нарушить плавное течение его речи.
• Иногда становится завидно и страстно хочется научиться так же легко жонглировать словами!
Итак, мы переходим к теме словесной импровизации!
Словесная импровизация - это умение легко, спонтанно, без предварительной подготовки говорить на любую тему. Если вас попросили рассказать о пингвинах, вы поддерживаете разговор о пингвинах. Зашла речь о музыке, живописи или политике - легко переключаетесь и непринужденно обсуждаете эти темы.
Словесная импровизация - это не пустословие, не словесная пурга. Это искусство, владение которым не раз выручает оратора во время выступления и во многом ему психологические тренинги личностного роста
Любой оратор, даже отлично подготовленный, может сбиться, запутаться, потерять мысль. Только у опытных ораторов мы этих срывов не замечаем, ибо они владеют словесной импровизацией. А у неопытных именно эти срывы и запоминаются.
• Оратор, как альпинист, должен быть готов к любой неожиданности. Когда альпинист ползет по скале, у него помимо основной веревки всегда есть страховочная. И если он срывается с основной веревки, страховка ему жизнь. Точно так же и у оратора. Есть основной план выступления, которому оратор следует. Но если вдруг случается срыв, словесная импровизация послужит той самой страховкой, которая выручит в трудную минуту и выступление от провала.
Мені Здається треба написати рідна мова потім вклеїти якісь фото на уроці рідної мови та потім вкелеїти ось це:
РІДНА МОВА
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.
У тій мові нам співали,
Нам казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкривали.
От тому плекайте, діти,
Рідну свою мову,
Вчіться складно говорити
Своїм рідним словом.
а потім:
Рідна мова — мова, яку виробили рідні по крові покоління, саме цю мову людина в нормальних соціальних умовах вивчає найперше. Незнання рідної мови не виключає її існування і не означає автоматичного привласнення цього означення засвоєній чужій мові[1]. Вивчення мови відбувається у дитинстві у природний б в умовах опіки над малим дитям. Як правило — це родинні умови. Рідна мова — одне з найважливіших понять соціолінгвістики та етнології, яке нині набуло міждисциплінарного статусу. Існують різні, часом суперечливі трактування терміну «рідна мова»[2]. Загалом, виділяють три концепції: етнічна мова, перша мова та мова, засвоєна в дитинстві.