ів
1.Пунктуацією називають
А сукупність правил вимови
Б сукупність правил уживання розділових знаків
В сукупність правил написання
Г сукупність правил переносу слів
2.Тире ставиться між підметом і присудком на місці пропущеної зв’язки, якщо обидва головні члени або виражені
А особовою формою дієслова
Б безособовою формою дієслова
В дієприслівником як формою дієслова
Г іменником у називному відмінку
3.Якщо однорідні члени речення поєднано одиничними сполучниками, кома ставиться
А при протиставних сполучниках
Б при єднальних сполучниках
В при розділових сполучниках
Г при єднальних та розділових сполучниках
4.Якщо однорідні члени речення поєднано одиничними сполучниками, кома НЕ ставиться
А при протиставних сполучниках
Б при єднальних сполучниках
В при розділових сполучниках
Г при єднальних та розділових сполучниках
5.Після узагальнювальних слів перед однорідними членами речення ставиться
А тире
Б двокрапка
В крапка з комою
Г кома
6.Прикладка із сполучником як відокремлюється, якщо вона має характер
А причини
Б умови
В часу
Г дії
7.Перед сполучникомі кома не ставиться між частинами складносурядного речення (розділові знаки пропущено)
А Зжаті стебла господиня клала навхрест і вони лежали до закінчення жнив (В. Скуратівськкй).
Б За татарським бродом з червоного маку народжується місяць і коло козацької могили висікається старий вітряк (М. Стельмах).
В Куди в селі сходяться всі стежки і де можна почути всі новини, найнеймовірніші чутки? (А. Данилюк).
Г Пройшовся березень з підсніжником на шапці над татарським бродом і під його ходою вибухнули криги (М. Стельмах).
8.Тире ставиться у складносурядному реченні (розділові знаки пропущено)
А Кожна ниточка на рушнику любовно заплетена і з того вирізування чувалося лапасте дубове гілля (І. Цюпа).
Б Господар лежить і все лежить (Нар. творчість).
В На хвилях перешіптувалися, шерехтіли крижини і кожна з них несла в далечінь шматки украденого щастя (М. Стельмах).
Г У хаті мовчки сиділи зажурені люди а на столі лежало шість з восковими свічками хлібин (М. Стельмах).
9.Кому потрібно поставити у складному безсполучниковому реченні (розділові знаки пропущено)
А На схід сонця квітнуть рожі будуть дні погожі.
Б Глянь моя мила зорі повисли над Дніпром.
В Знову осінь над гаями жовтий лист сади встеля.
Г Дерево міцне корінням людина трудовим горінням.
Д Дощ давно вже перестав хмари розійшлися виплив ясний місяць заглянув у вікна а на долівці й по стінах розмалював чудні якісь виводи-узори.
10.Крапку з комою потрібно поставити у складному безсполучниковому реченні (розділові знаки пропущено)
А Говорять доли і діброви говорять гори луг ріка говорять птиці вечорові розмова точиться струнка.
Б Знову цвітуть каштани хвиля дніпровська б’є.
В Небо прорізали вогняні стріли ударив грім на пильних дорогах знявся вихор закрутився клубком і помчав у жита.
Г Біля самої дороги проглянула купка молоденьких печериць хтось розбризкав по траві суниці на білій черешні соковито рожевіють ягоди.
Д Весла прибрали човен поволі плив за течією.
11.Двокрапку потрібно поставити у складному безсполучниковому реченні (розділові знаки пропущено)
А І досі сниться під горою між вербами та над водою біленька хаточка стоїть.
Б Тиша тріснула ніч загриміла тисячі вогнів трасуючих куль темряву помчали звідусіль на перевал.
В Будеш сіяти з сумом вродить печаль.
Г Зійде сонце утру сльози ніхто не побачить.
Д Пролунав постріл почалися змагання.
12.Після реченняДалеко на сході стало червоніти небо... треба поставити двокрапку, якщо серед варіантів його продовження вибрати
А хотілося дочекатися сонячного сяйва.
Б сонце сходило.
В розстелилася по травах перша вранішня роса, і зсідався туман.
Г вітаючи чорну землю з ранком.
Д обліплене з усіх боків чорними хмарами.
Остап Вишня в українській літературі посідає особливе місце. Як писав про нього Максим Рильський, він «світив, як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця». Творчість видатного українського гумориста відзначається м’яким гумором і глибоким ліризмом.
Особисто мені найбільш усього подобаються його «Мисливські усмішки». У них письменник возвеличує найкращі риси людського характеру, висміює окремі вади і описує чарівну українську природу. Я захоплююся майстерністю Остапа Вишні, який вмів розкрити цілий світ з його болями і радощами, розчаруваннями й надіями навіть у звичайному листочкові.
Не знаю чому, але для мене «Мисливські усмішки» незвичайно привабливі, бо в них письменник поєднав пейзажну прозову лірику і народний гумор, а героями його усмішок стали правдиві і красиві люди рідкісної вдачі. Вони щиро любили рідну природу, бо на полювання виходили не задля того, щоб убити тварину чи птаха, а заради того, щоб для майбутніх поколінь зберегти природу у всій її красі, щоб уникнути її знищення і помилуватися красою навколишнього світу.
Серед багатого різноманіття сатиричних творів української літератури найдобріші й найкумедніші — гуморески Остапа Вишні. Вони веселі і добрі, їх неможливо читати без усмішки. Моя улюблена гумореска Остапа Вишні — це «Зенітка». У ній письменник з добротою і гумором розповідає на диво серйозні і навіть страшні речі. У гуморесці йде мова про події, які відбулися під час Великої Вітчизняної війни.
Головний герой цього твору — дід Свирид. Він розповідає, як під час окупації рідного села йому вдалося знищити аж трьох фашистів. І зробив він це звичайними вилами, які вороги прийняли за справжню військову зенітку. У діда Свирида була настільки велика ненависть до окупантів, що він не побоявся виступити проти ворога з одними вилами. Дід Свирид згадував і про мирні часи, коли «воював» з жінкою. Після війни він залишився самотнім, але не засумував, бо знайшов для себе цікаву справу. Дід став робити іграшки для дітей.
Розповідь героя гуморески «Зенітка» просторічна, цікава й кумедна. Називаючи звичайні речі військовими термінами, дід Свирид робить свою оповідь ще більш кумедною та смішною. У цій гуморесці Остап Вишня незвичайно вдало передав ментальність нашого народу і його любов до Батьківщини. А шедевром розповіді діда Свирида є його оповідь про комічні «сраженія» з покійною дружиною. Не менший сміх викликають і ситуації, у які постійно потрапляє герой гуморески.
Після прочитання гуморесок та інших творів Остапа Вишні виникає почуття гордості за те, що в українській літературі був такий талановитий та неперевершений митець, твори якого й досі не тільки викликають доброзичливий сміх і допомагають сприймати серйозні речі з усмішкою, а й змушують замислитися над важливими життєвими проблемами.
Коли ми хочемо перейти дорогу, потрібно відшукати пішохідний перехід. Підійшовши до "зебри", уважно подивитися вліво й вправо. Переконавшись, обережно перейти дорогу, а не бігти. Найкраще, коли є світлофор. Він допомагає нам спокійно перейти на інший бік дороги. Але тут також потрібно гати за рухом легкових автомобілів. Іноді недосвідчені водії не звертають уваги на сигнал світлофору і їдуть прямо на людей.
Також щоб не сталося ДТП, створили окремі доріжки для пішоходів та для велосипедистів.