Уже спустіли стійбища отар,
Своє за літо одлітали бджілки.
Стихає клич золочених литавр,
Наносять краплі дощовий удар
По листях-віях молодої гілки.
Вже тулиться поближче до воріт
Сільська дорога у грузькому глеї,
Кленовий лист побляк і догорів,
І позолота пізня яворів
Прощально лебедіє над землею.
Холонуть верб потріскані вуста,
А дощ німий торкає руку гілки.
Повільно гасне жовта мить густа:
Упала осені корона золота
Під звуки Лукашевої сопілки.

II. Випишіть п'ять дієслів і виконайте письмово їхній розбір як частини мови я вам ​

Дельфіни поводяться на морях, як справжня рятувальна команда, допомагаючи людям, що попали в біду. Більш того, зареєстровані десятки випадків, коли хворі і поранені дельфіни самі припливали до людей по до або звали на виручку до дитинчати, що заплуталося в мережах.
Що ж спонукає дельфінів рятувати тонучих людей, виштовхуючи їх з води? Виявляється, це пов'язано з властивим ним природженим рефлексом виштовхування родичів на повітря.Дихання у дельфінів може здійснюватися лише при винирюванні. Якщо ж дельфін, що ослабів, або новонароджене дитинча не в змозі піднятися на- верх і виставити голову з води, то на до йому, по видаваних їм сигналах лиха, прийдуть інші дельфіни і виштовхнуть його з води. Рефлекс виштовхування виявляється у дельфінів і побачивши мовчить і навіть мертвого родича. Цим і пояснюється виштовхування з води тонучих людей.

ІІ. Взимку сплячі тварини всього на який-небудь градус тепліше навколишнього повітря, у декого температура падає навіть до п'яти градусів морозу. Серце у них хоч і ледве-ледве, але б'ється, тоді як у тварин, що не впадають в сплячку, серце зупиняється при температурі тіла 15 градусів. У ссавців разів в 10 знижується газовий обмін і в 40 разів – дихання. Їжак робить, що згорнувся в клубочок, ледве уловимий вдих один раз в хвилину. Ховрах, що занурюється в сплячку в цілому на 9 місяців, або кажан встигають 97
за цей час перебачити всі сни, які лише можуть приснитися. Сплячка – найяскравіший прояв сезонно-річних ритмів. А їм підкоряються і тварини, що відзначають прихід зими і літа зміною вбрання, і рослини, що зацвітають, приносять плоди і що скидають листя в певний термін, і нарешті, людина, яка зміну сезонів відчуває інколи дуже гостро.

Вы ожидали треска и грохота, но ничего неслышите, кроме глухого, однозвучного шума, похоже-го на очень отдаленный гром. Вместо чудовищнойломки, столкновений и дружного натиска, вы видитебезмятежно лежащие, неподвижные груды изломан-ного льда, наполняющего всю реку от берега до берега.Поверхность реки изрыта и взбудоражена, точно поней великан-пахарь и тронул ее своим гро-мадным плугом. Воды не видно ни капли, а только лѐд,лѐд и лѐд. Ледяные холмы стоят неподвижно, но у васкружится голова, и кажется, что мост вместе с ва-ми и с публикой куда-то уходит. Тяжѐлый мостмчится вдоль реки вместе с берегами и рассекаетсвоими быками груды льда. Вот одна большая льдина,упершись о бык, долго не пускает мост бежать отнее, но вдруг, как живая, начинает ползти по быкувверх, прямо к вашему лицу, словно хочет проститьсяс вами, но, не выдержав своей тяжести, ломается надва куска и бессильно падает. Вид у льдин грустный,унылый. Они как будто сознают, что их гонят из род-Диктант как прием обучения орфографии, пунктуации, развития речи учащихся16ных мест куда-то далеко, в страшную Волгу, где,насмотревшись ужасов, они умрут, обратятся в ни-что.Скоро холмы начинают редеть, и между льди-нами показывается темная, стремительно бегущаявода. Теперь обман исчезает, и вы начинаете видеть,что двигается не мост, а река. К вечеру река уже по-чти совсем чиста ото льда.