Узагальнено-особове речення

Розподільний диктант
Прочитати народні вислови. Дослідити їхню синтаксичну організацію. Розподілити й записати до
відповідної колонки таблиці.
Двоскладні речення Односкладні речення

1. Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш. 2. Без діла слабіє сила. 3. Брехню слухають, а
брехунів б’ють. 4. Бреше — і не заїкається. 5. Будинки зводять не язиком, а сокирою. 6. Усяка порада
добра тільки до часу. 7. Губами говори, а руками роби. 8. Держи язик за зубами. 9. Добра порада
цінніша злата. 10. Довго роздумуй, та не довго роби. 11. До чужого рота не приставиш ворота. 12.
Дурний язик — голові не приятель. 13. Людина славна не словами, а ділами. 14. Людям язиків не
зав’яжеш. (Нар. творчість).
Ø З’ясувати, на яку особу — означену чи узагальнену — указує головний член односкладних
речень.
Творче моделювання
Ø Змоделювати народні вислови, дібравши їхнє продовження з другого стовпчика.
1. Довго спатимеш —
2. До роботи не силуйте,
3. Звабиш калачем —
4. З’ївши калач,
5. Їсть за вола,
6. Лежачи на боці,
7. Нагодують калачем,

не відженеш і бичем.
то не буде й скуки.
вертаєшся до хліба.
а до їди — таки бийте.
та й у спину — рогачем.
а робить за комара.
не встигнеш і до самої ночі.

2

8. На печі
9. Не сиди, склавши руки,

щастя шукає.
з боргами вставатимеш.

Визначити б морфологічного вираження головного члена. Зробити висновок, якими
формами дієслова може виражатися головний член узагальнено-особових речень.

Яка це добра й світла година, коли село йде на Великдень до церкви! Вийнято зі скринь і шаф найкращий одяг, а для нас він таки найкращий у світі. Вишивані сорочки та блузи, на яких барвляться квіти й чарують око предивні візерунки, вишивані кептарики, брилики на хлопчиках, віночки й стрічки на дівчатках. І все це нове, одягнуте сьогодні вперше, бо цілий рік готувалося до Великодня. Сплетені з лози й роз­мальовані майстровими руками кошики, прикрашені вишиваними рушниками. Усе чисте й біле, як цей світ, чекає на себе краплі свяченої води.

А церква й довкола церкви — мов великий живий квітник. Люди прийшли посвятити паски. Село стоїть у всій своїй одвічній красі, душевній тленості. Рід коло роду, як з давніх-давніх часів. А серце звернуте до неба, і тиша така дзвінка, ніби щойно над цим окрайцем української землі перелетіли святі.

І не перепинити цієї живої народної ріки до церкви, бо в її святості живе наш дух, бо так виростали наші традиції, єдналася нація, так благословилася незалежна Україна

Птахи відлітають у теплі краї, тому що вони не переносять холодів. У вирій відлітають і ластівки, і жайворонки, і зяблики, і малинівки, і дрозди. Взагалі більша частина птахів восени відлітає у вирій. Але як вони це роблять?
Підготовка птахів до відльоту.
Птахи одразу після того, як у пташенят почали відростати крильця, починають готуватись до перельоту. Підготовка до польоту починається ще влітку, задовго до самого перельоту. Великі птахи навчають маленьких потрохи літати. Пташиний відліт починається восени, але в різні періоди часу. У кожному році строк їх відльоту залежить від погодних умов. Причому не тільки від температури повітря, але, здебільшого, від сили і напрямку вітру. Птахи вибирають для себе такі умови погоди, щоб не було грози і сильного дощу. Вони відчувають час, коли переліт буде проходити в ідеальних умовах, тому у різних роках вони можуть відлітати в різний час.
Відліт птахів.
Птахам необхідно відлітати взимку, тому що земля замерзне і вкриється снігом, і тоді їм нічого буде їсти. Перельоти пов’язані з багатьма труднощами, тому під час перельоту багато птахів гине, але це не настільки велике число у порівнянні з тим, скільки б їх загинуло, якщо б вони залишились зимувати. Вони вибудовуються у пташиний клин, який має свого ватажка. Ватажок летить попереду всіх птиць, він вказує їм напрям. А вже за ватажком по діагоналі з обох сторін, летять інші птахи. Швидкість перельоту за добу може тривати від сорока до тисячі кілометрів.
Птахи щоосені відлітають, але обіцяють повернутися. По-іншому не може бути. Вони обов’язково з’являться навесні.