Якщо би з мови зникли прикметники, не існувало б таких творів, як етюд, адже справжній опис природи без прикметників неможливий. Слова б не набували барв, емоцій та почуттів. Фактично прикметник - це опис слова, і якби його не стало, текст був би манірним набором слів, з яких виходить речення. Такі твори, як "Лось" Євгена Гуцала набули б сірих тонів, адже такі оповідання, як правило, є багато яскравих прикметників. Вірші і не були б віршами, адже поезія без опису не може існувати. Отож прикметник - це частина мови, яку неможливо замінити.
Одного разу літком я з друзями пішли ввечором до річки. Коли ми прийшли то побачили дивовижне. Ви щось знаете про силует минотавра? Думаю, що ні. Це тварина с копитами, тіло й голова як і в нас, а заввишки десь два метри. Ми дуже злякалися, моя подоруга голосно скащала "може нам це здаеться?" і вмить голова повернулася на нас, цей звір пішов, розвернувся до нас і... І почав йти до нас, ми вирішили, що треьа бігти. Ми бігли зо всіх сил, аби він нас не догнав, раджу вам ввечором нікуди далеко не йти бо все це не вигадка!
Отож прикметник - це частина мови, яку неможливо замінити.
Коли ми прийшли то побачили дивовижне. Ви щось знаете про силует минотавра? Думаю, що ні. Це тварина с копитами, тіло й голова як і в нас, а заввишки десь два метри. Ми дуже злякалися, моя подоруга голосно скащала "може нам це здаеться?" і вмить голова повернулася на нас, цей звір пішов, розвернувся до нас і... І почав йти до нас, ми вирішили, що треьа бігти.
Ми бігли зо всіх сил, аби він нас не догнав, раджу вам ввечором нікуди далеко не йти бо все це не вигадка!