Уявіть себе журналістом.ви берете інтерв'ю в популярного співака (актора, художника) про його відпочинок у вільний час. Запитайте,якої пори року йому подобається відпочивати, чи любить він бувати на природі тощо. Виконайте поширені й непоширені однорідні члени речення, поєднані різними видами зв'і язку. Визначте їх синтаксичну роль.

Весь період розвитку нашої рідної мови — це долання численних перешкод і заборон. тільки завдяки запеклій боротьбі провідних науковців, письменників, публіцистів удалося зберегти і певною мірою поширити українську літературну мову у різних сферах суспільного життя. нове покоління ставиться принципово по-іншому до мови своїх предків: усе менше і менше можна почути висловлювання, що таврують усе українське як прояв провінціалізму. така переміна у свідомості молодих громадян україни відбулася під всучасна українська літературна мова не поступається своїми функціональними можливостями жодній із найбагатших і найрозвиненіших мов світу. у її лексичному запасі близько чотирьох мільйонів слів. отже, найголовнішим завданням нашого покоління є дбайливе ставлення до рідної мови. ми не повинні байдуже відноситися до того, як висловлюємо свої думки, бо маємо почуття власної гідності.

современный мир (под которым я здесь подразумеваю, конечно, только общество, но не природу) - продукт длительного предшествующего развития. поэтому его нельзя понять, не обратившись к человечества. но обращение к сможет только в том случае, если руководствоваться правильным общим подходом к ней. я - унитарно-стадиального взгляда на всемирную , согласно которому она представляет собой единый процесс поступательного развития, в ходе которого сменяют друга стадии, имеющие мировое значение. из всех существовавших и существующих ныне унитарно-стадиальных концепций наиболее соответствует реальности теория общественно- формаций, входящая в качестве необходимого момента в марксистское материалистическое понимание ( материализм). в ней основные типы общества, представляющие собой одновременно и стадии его всемирного развития, выделены по признаку социально- структуры, что и дало основание называть их общественно- формациями.