Уявіть, що ви в супроводі когось із дорослих звернулися до центру надання адміністративних послуг з метою оформлення паспорта. Складіть діалог (6-8 реплік) відповідно до цієї ситуації. Використайте у формі кличного відмінка імені й по батькові Сергій Степанович та Юлія Павлівна.
Відповідь:
Якось я ввечері довго перелистував сторінки атласу моєї рідної країни - України. Коли я ліг спати, мені наснився чудовий сон: у мене немов виросли величезні крила і я літав як птах. Я облетів всю Україну і побачив безліч чудових місць. Я літав над соборами Києва і замками Кам’янець-Подільського – міста, що зберегло дух середньовіччя. Я милувався старим центром міста Лева. Я відвідав Ужгород, Суми, Ровно, Полтаву та багато інших міст, побачив багато пам'яток історії та культури.
А ще я помилувався природою мого рідного краю - різноманітною, але завжди прекрасною. Я літав над степами Приазов'я та Карпатськими горами, над широкими ланами та густими лісами. Я зрозумів, що моя країна - найгарніша у світі, бо це - моя Батьківщина.
Пояснення:
Тема: зображення власного ставлення поета до важкого кріпацького життя на Україні.
Вірш умовно можна поділити на три частини, кожна з яких має свій мотив: заповіт поета поховати його на батьківщині, спонукання народу скинути пута неволі, палкий заклик побудувати вільну країну в сім'ї народів.
Провідний мотив: заклик до українського народу визволитися від гніту заради щасливого майбутнього.
Основна думка: «і мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, не забудьте пом'янути незлим тихим словом».
Ідея: віра поета у краще майбутнє для свого народу.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: громадянська.
Художні засоби.
Епітети: «лани широкополі», «злою кров'ю», «сім'ї великій, …вольній, новій», «незлим тихим словом».
Постійні (сталі) епітети: «степу широкого», «Вкраїні милій», «синєє море», «вражою кров'ю».
Індивідуально-авторський епітет: «Дніпро ревучий».
Персоніфікація: «Дніпро реве …, понесе … кров».
Метафора: «полину до … Бога», «кров'ю волю окропіте».
Повтори (епіфора, єдинозакінчення): «… Бога».
Повтори (тавтологія): «реве ревучий», «…в сім'ї великій, сім'ї...».
Повтори (анафора, єдинопочаток): «Як …».
Алітерація (звук [р]): «реве ревучий», «І вражою злою кров'ю волю окропіте».
Звукопис: «Дніпро реве».
Контраст: «полину до самого Бога молитися... а до того я не знаю Бога».
Тлумачення контрасту сучасними дослідниками творчості Т. Шевченка: «Після смерті поета його душа не буде допущена до Бога, аж доки Україна не стане вільною».