Установити відповідність між словосполученнями, в яких ужито антонімічні прийменники: А.одягнути шапку на голову. Б.хмари над головою .В. працювати без радості .Г.вилізти з води .Ґ.зустрітися до обіду. |1. говорити з натхненням .2. відпочивати після уроків .3. земля під ногами .4. зняти камінь з душі .5.увійти в хату. напишіть вот так буква и число напишите

Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.

Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.

Мамині руки трудящі,  вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині  смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».

Ми не завжди цінуємо  все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати  для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.

Привіт! Як справи?

- Доброго ранку! Нарешті зустрілися, сто років не бачилися! В мене все добре. Як ти?

- У мене теж все гаразд.

- Куди підемо?

- Можна у кіно, парк чи кафе. Тож обирай.

- Тоді я пропоную спочатку прогулятися до парку, а пізніше можна буде відвідати одне затишне кафе.

- Ну, то добре, ходімо вже. Розповідай, як твої успіхи у навчанні

- Усе добре, потроху просуваюся.

- Як не дивно, але в мене теж саме.

- Тож усе, як завжди.Ого вже 13 година мені потрібно йти!

-Куди?

-Ми з мамою йдемо у кіно.

-Я сподіваюся що ми ще зустрінемося.Бувай!

-Бувай!