Установи відповідність між словами та частинами мови: Це все було 1) в якійсь 2) країні 3) але не 4) знаю я в якій а) дієслово б) сполучник в) прийменник г) дієприслівник д) іменник ДО ТЬ
Н.- Називний відмінок, Р.- Родовий, Д. - Давальний, Зн.-Знахідний, Ор. - Орудний, М.- Місцевий 1000 Н. тисяча, Р.тисячного, Д. тисячному, Зн. тисяча, Ор. тисячним, М. (на)тисячному 90 Н. дев'яносто, Р. дев'яноста, Д. дев'яностому, Зн. дев'яносто, Ор. дев'яностим, М. (на) дев'яностому 571 Н. п'ятсот сімдесят один, Р. п'ятсот сімдесят першого, Д. п'ятсот сімдесят першому, Зн. 571(в Н. в.), Ор. п'ятсот сімдесят першим, М.(на) п'ятсот сімдесят першому. 2134 Н. дві тисячі сто тридцять чотири, Р. двох тисяч сто тридцять чотирьох, Д. двом тисячам сто тридцять чотирьм, Зн. 2134, Ор. двома тисячма сто тридцять чотирьма, М. (на) двох тисячах сто тридцять чотирьох 88 Н. вісімдесят вісім, Р. вісімдесят восьми, Д. вісімдясят вісьмом, Зн. 88, Ор вісімдесят вісьма, М.(на) вісімдесят вісьмох
Антите́за, антите́зис (от др.-греч. ἀντίθεσις «противопоставление») — риторическое противопоставление, стилистическая фигура контраста в художественной или ораторской речи, заключающаяся в резком противопоставлении понятий, положений, образов, состояний, связанных между собой общей конструкцией или внутренним смыслом[1].
Антитеза в литературе[2]Править
Фигура антитезы может служить принципом построения для целых поэтических пьес или отдельных частей художественных произведений в стихах и прозе. Например у Петрарки Ф. имеется сонет (перевод Верховского Ю. Н.), целиком построенный на антитезе:
И мира нет — и нет нигде врагов; Страшусь — надеюсь, стыну и пылаю; В пыли влачусь — и в небесах витаю; Всем в мире чужд — и мир обнять готов.
У ней в плену неволи я не знаю; Мной не хотят владеть, а гнёт суров; Амур не губит и не рвёт оков; И жизни нет конца и мукам — краю.
Я зряч — без глаз; нем — вопли испускаю; И жажду гибели молю; Себе постыл — и всех других люблю; Страданьем — жив; со смехом я — рыдаю;
И смерть и жизнь — с тоскою прокляты; И этому виной, о донна, — ты!
1000
Н. тисяча, Р.тисячного, Д. тисячному, Зн. тисяча, Ор. тисячним, М. (на)тисячному
90
Н. дев'яносто, Р. дев'яноста, Д. дев'яностому, Зн. дев'яносто, Ор. дев'яностим, М. (на) дев'яностому
571
Н. п'ятсот сімдесят один, Р. п'ятсот сімдесят першого, Д. п'ятсот сімдесят першому, Зн. 571(в Н. в.), Ор. п'ятсот сімдесят першим, М.(на) п'ятсот сімдесят першому.
2134
Н. дві тисячі сто тридцять чотири, Р. двох тисяч сто тридцять чотирьох, Д. двом тисячам сто тридцять чотирьм, Зн. 2134, Ор. двома тисячма сто тридцять чотирьма, М. (на) двох тисячах сто тридцять чотирьох
88
Н. вісімдесят вісім, Р. вісімдесят восьми, Д. вісімдясят вісьмом, Зн. 88, Ор вісімдесят вісьма, М.(на) вісімдесят вісьмох
Антитеза в литературе[2]Править
Фигура антитезы может служить принципом построения для целых поэтических пьес или отдельных частей художественных произведений в стихах и прозе. Например у Петрарки Ф. имеется сонет (перевод Верховского Ю. Н.), целиком построенный на антитезе:
И мира нет — и нет нигде врагов;
Страшусь — надеюсь, стыну и пылаю;
В пыли влачусь — и в небесах витаю;
Всем в мире чужд — и мир обнять готов.
У ней в плену неволи я не знаю;
Мной не хотят владеть, а гнёт суров;
Амур не губит и не рвёт оков;
И жизни нет конца и мукам — краю.
Я зряч — без глаз; нем — вопли испускаю;
И жажду гибели молю;
Себе постыл — и всех других люблю;
Страданьем — жив; со смехом я — рыдаю;
И смерть и жизнь — с тоскою прокляты;
И этому виной, о донна, — ты!