Установіть відповідність між типом односкладних речень і прикладами. 1) означено особове
2) неозначено-особове
3) узагальнено-особове.
4) безособове.
А) з гармат по горобцях не стріляють
Б) кругом гомоніти вешталися лагодолися для чогось; В)можна вибрати друга і по духу брата, та не можна вибирати рідну матір Г) довго спали яри на притопі; Д) буду хлібом і цвітом ділитися відчиняти ворота гінцям
ОбъяснениеЩо ж це за поняття таке? Доброта – це гуманність до людей, любов і турбота до оточуючих. Явна ознака доброти – це свідомий прояв добра, корисних справ, які не потребують щось натомість.
Навколишні люди ставляться один до одного по-різному. Одні проявляють увагу і теплоту до інших, а другі не показують ніякої зацікавленості до проблем тієї чи іншої людини.
Наявність другого типу людей на нашій планеті вкрай сумна, бо присутність байдужих, байдужих до всього людей вселяє негативні якості в душі молодих поколінь, які постійно взаємодіють з цими жителями.
Після такого впливу на світлі уми, людина перетворюється на бездушну істоту, якій, крім власних проблем, нічого інше не цікавить. Це дуже трагічно усвідомлювати.
На превеликий жаль, багато хто забув про поняття “доброта”, що споконвіку означало прояв уваги до труднощів інших людей. За добротою значиться те, що в будь-якій ситуації важливо допомагати нужденній в підтримці людині, якщо потрібно, то проявити турботу і увагу до оточуючих.
Слід розуміти, що на доброту здатна тільки сильна людина, бо для слабкої людини – це тягар, що-небудь робити не на користь собі.
Людей, які творять добрі справи, називають особистостями!
Вони можуть зрозуміти страждання будь-якої зневіреної в житті людини, здатні співчувати, співпереживати. А таких людей важко знайти в сучасному світі.
Люди ж, які не бажають мати в своєму серці таку прекрасну якість, як доброта, не представляють собою зовсім нічого, бо їх існування є безглуздим.
Вони затиснуті, пихаті, байдужі. Мати такі негативні якості, значить бути відчуженим від цього світу, оскільки на планеті має панувати добро. Це ми знаємо ще з казок, де зло завжди віддає перемогу добра, тому що так прийнято і так правильно. З цим нічого не поробиш. Якщо людина не здатна на таке високе почуття, значить, вона нікчема.
Доля такої людини не має ніякого сенсу, що дуже прикро і сумно.
Виховувати доброту необхідно з раннього дитинства. Це і очевидно, бо всі ми стикалися з такою ситуацією, як проїзд в автобусі, де важливо збагнути банальну річ: потрібно поступитися старшому поколінню місцем, інакше це вважається проявом неповаги. За це повинно бути соромно не батькам, а дитині, яка не змогла вчасно засвоїти життєвий урок.
Так, доброта – це якість, яка означає прояв турботи і участь до переживань людей. Доброту зобов’язана носити в своєму серці кожна людина на Землі! Тоді і світ зміниться!:
Енергійно я йду у автобус. Я дуже хотів заняти переше місце, адже я хотів побачити усе зі всіх ракурсів. Уже проходжу, нібито нічого не заважає заняти місце біля водія але...Тут припхався старий дід. Це у мене викликало обурення. Зі злим обличчям я пішов сідати на останнє місце в автобусі. У у мене в голові такі думки, обуренність і смуток:
-Як так можна, я хотіла заняти. Хіба цей пень старий не побачив, що я рвався на своє місце, а він штовхнув і не вибачився,- і тут у мене засяяли очі від сліз. Але я стримався, бо людей тут багато, бо подумають що якийсь не адекватний. Уже пройшло 6 хвилин чи то 10, і на задні двері йде той старий дідусь і каже:
-Привіт, хлопчику. Я побачив, що ти хотів сісти на переднє місце, прсто я трохи глухий та сліпий, а спереду я побачу зупинку і почую відповідь водія,-промовив дідусь.
-Так ви насправді не хотіли мене скинути з місця?,-незрозумівши я запитав у нього.
-ШО,ШО?,-запитав дідусь хриплим голосом.
-Я запитав, чи ви справді не хотіли мене скинути з мого місця?,- підійшовши, я запитав у дядечка.
-Ні, вибач я не хотів, я також люблю сидіти на цьому місці.І вибач за мою глухомань,-посміхнувшись відповів дідусь.
-Ааа, значить ми подібні.
-Та, хлопчику. Доречі,як тебе звати і де ти живеш?
-Мене звати Ігор, для друзів і для вас я Ігорка. Живу на вулиці Науковій 5.
-Ааа, так ми сусіди, я живу там же. Дивно що ми не побачились?
-Я переїхав декілька місяців тому.
-Ой пора кінчати розмову, моя зупинка.ЗУПИНІТЬ!,-прокричав дідок.
Я вийшов із автобуса і радісно пішов додому робити доклад на тему "Толерантність". І на наступний день я отримав 12 і знову ми зустрілися з дідусем.
"Ось так, люди,навіть якщо вам хтось дуже не сподобався,не спішіть робити доведення що людина погана, адже за угрюмою маскою ховається добре і чуйне обличчя"-такі були останні рядки у моєму докладі