І Установіть відповідність між реченням і схемою, що відображає його
будову.
1. Відскрипіла возами осінь, на санях від’їхала зима, і вербовим човником
прибилась до бродів весна (М.Стельмах).
2. Рясні дощі, що набридливо періщили кілька днів підряд, геть розмили сірі
кучугури снігу, південний вітер зігнав жовту малу воду в калюжі та широкі
озера (Ю.Збанацький).
3. Сьогодні сонце висварило в осені ще один погожий день, і він не знав, куди
йому занести бабине літо (М.Стельмах).
4. Старшина лічила ранком військо, і багато кращих вояків у ньому бракувало:
ніхто не знав, де й як вони лягли (Леся Українка).
5. На березі хвилястої Десни, де білі піски і дерева зелені, де слід віків
одкопували вчені, стояло місто, оповите в сни (М.Рильський).
А) [ , (що), ], [ ]. Г) [ ], [ ], і [ ].
Б) [ , (де), (де), ]. Ґ) [ ], і [ ]: [ ], (де).
В) [ ], і [ ], (куди). Д) [ ], і [ ], (де).
ІІ.Творче завдання: конструювання складних речень з різними видами
зв’язку. З поданих речень утворіть складне з різними видами
зв’язку, запишіть, поставте відповідні розділові знаки,накресліть схеми.
1.Не шкодуй часу на хороші книги. Хороші книги можуть відкрити тобі
істини. Істини полегшать тобі шлях до мети.
2. Література вчить нас добру і любові. Літературу зберегли для нас цілі
покоління попередників. Ці уроки літератури кожен вивчає по-своєму.
Художні образи по-різному впливають на людей.
ІІІ.
Запишіть речення, виправте орфографічні та пунктуаційні помилки,
накресліть схему.
І весняними вечорами коли відсиріє від стипової вологи земля голублять
душу і сердце людині свіжі і ніжні стипові запахи,і тихо шепочуть
трави,облиті сяйвом місяця що викочуєця із – за мовчазних могил і фарбує
степ у темно малиновий колір.
існування нації. Це те, без чого жоден народ не міг би утвердити своє
незалежне становище, надати доказ того, що він вільний або заслуговує на
свободу. Але вільний не обов’язково в політичному аспекті, а більше – в
духовному. Нація без мови – не нація.
Першочергово, звісно, потрібно розглянути картину ставлення молоді до
правильного вживання тих чи інших слів рідної мови під час спілкування у
неформальній обстановці, у невимушеному колективі. Поговорімо, навіть, про
дітей мого віку. Якби лише можна було уявити, скільки слів-сленгів можуть
вигадати підлітки, щоб спілкування набуло більш ближчого їм до душі
забарвлення. Проте, їх далеко не хвилює, що це забарвлення також може
набувати досить темного та брудного відтінку. А нашим обов’язковим
завданням є очистити рідну мову від спотворень та повернути їй народну красу.
Мені здається, що не тільки молодь, але й дорослі люди часто
деформують мову. Тому ми повинні пам'ятати, що збереження рідної мови –
це «справа честі всіх нас, і старших, і молодших, це природній обов'язок
перед незалежною, вільною Україною», як казав Олесь Гончар.
Проблема культури мовлення в сучасний період є актуальною і
суттєвою. Для того, аби показати, що ми поважаємо себе та нашу державу, нам
потрібно слідувати різноманітним шляхам вдосконалення особистої культури
мовлення. Наприклад, дуже важливо й корисно було б для нас виробляти
стійкі навички мовленневого самоконтролю.
Загалом втрата рідної мови для будь-якої людини – страшна психологічна
катастрофа. Адже мова вже закладається в людині генетично, спадково.
Людина не тільки мислить рідною мовою, а й відчуває нею все. Втрата ж цієї
мови робить особистість душевно біднішою. Тому мову свою потрібно берегти.
Рідна мова для кожного народу – це батьківська мова, це фольклор, це
пісня, і, врешті-решт, це титульна сторінка історії певної нації, її культури.
Одним словом, це запорука державності.
Рідна мова для кожного народу – єдина, неповторна. Такої в світі більше
нема і не буде. Тому як її можна не любити, не плекати, не шанувати?
Отже, якщо ми дійсно любимо свою мову і нам не байдужа її майбутня
доля, то спілкуймося нею грамотно, пишімо нею, читаймо нею та слухаймо її!
Бо такої більше нема на Землі. Хай сучасна молодь засвоїть всі норми
спілкування літературною мовою, оскільки молодь – це майбутнє будь-якої
країни, її надія. Якщо сучасна молодь буде нехтувати культурою мовлення, то
на наступні покоління взагалі не можна буде сподіватись. Тож говорімо рідною
мовою культурно і грамотно!