Енергія Сонця. Сонце — центральне і наймасивніше тіло Сонячної системи. Його маса в 333 000 раз більша за масу Землі й у 750 раз перевищує масу всіх інших планет, разом узятих. Сонце — могутнє джерело енергії, яку воно постійно випромінює в усіх ділянках спектра електромагнітних хвиль — від рентгенівських і ультрафіолетових променів до радіохвиль. Це випромінювання дуже впливає на всі тіла Сонячної системи: нагріває їх, позначається на атмосферах планет, дає світло й тепло, необхідні для життя на Землі. Водночас Сонце — найближча до нас зоря, в якої на відміну від усіх інших зір можна гати диск і за до телескопа вивчати на ньому невеликі деталі, розміром навіть до кількох сотень кілометрів. Це типова зоря, тому її вивчення допомагає зрозуміти природу зір взагалі. Видимий кутовий діаметр Сонця змінюється не на багато через еліптичність орбіти Землі. У середньому він становить близько 32' або 1/107 радіана, тобто діаметр Сонця дорівнює 1/107 а.о., або приблизно 1 400 000 км, що в 109 раз перевищує діаметр Землі. На поверхню площею 1 м2, перпендикулярну до сонячних променів за межами земної атмосфери, припадає 1,36 кВт променистої енергії Сонця. Помноживши це число на площу поверхні кулі, радіус якої дорівнює відстані від Землі до Сонця, дістанемо потужність повного випромінювання Сонця (його світність), що становить близько 4 • 1023кВт. Так випромінює тіло сонячних розмірів, нагріте до температури близько 6000 К (ефективна температура Сонця). Земля дістає від Сонця приблизно 1/2000000000 частину випромінюваної ним енергії.
Ось і настала осінь. Стали опадати листя з дерев. Але цього року набагато красивішим стало це явище. Листя стало мати все різноманітніший колір... Ось я йду по парку мого міста. Подув легенький вітерець. Я подивилася (вся) вгору - листочки колихаються, ледь тримаються, ось-ось упадуть. Через декілька хвилин я став(ла) свідком дивовижного - листя утворило справжній ураган. Ураган, який радує око. І тут я все зрозуміла (в) - осінь прийшла, осінь наступила... Ніколи я не бачив(ла) наскільки прекрасного явища природи. Тепер я щодня гуляю в цьому парку, щоб знову помилувати око цим незрівнянним видовищем...
Ось я йду по парку мого міста. Подув легенький вітерець. Я подивилася (вся) вгору - листочки колихаються, ледь тримаються, ось-ось упадуть. Через декілька хвилин я став(ла) свідком дивовижного - листя утворило справжній ураган. Ураган, який радує око. І тут я все зрозуміла (в) - осінь прийшла, осінь наступила...
Ніколи я не бачив(ла) наскільки прекрасного явища природи. Тепер я щодня гуляю в цьому парку, щоб знову помилувати око цим незрівнянним видовищем...