Унікальним мистецьким явищем, - і то не тільки на тлі українського мистецтва, - є Микола Бідняк, людина трагічної долі, художник, який, попри тяжке каліцтво, став взірцем духовного і творчого подвигу.
Народився Микола Бідняк 1930 року в Торонто. Коли хлоп’яті було чотири роки, батьки взяли його із собою на рідну Буковину. Щоб не потрапити під більшовицьку окупацію, наприкінці війни сім’я виїхала до Німеччини. Вже там Микола, натрапивши на польову міну, втратив обидві руки.
1950 року юнак з батьками повернувся до Канади. Маючи нездоланну силу волі та винятковий хист до малярства, він знайшов у собі сили закінчити Інститут технології та мистецтва в Калгарі (провінція Альберта), а згодом Онтарійський коледж образотворчого мистецтва в Торонто.
Непереможне покликання до мистецтва навчило Миколу винахідливості. На куксу правої руки він натягував еластичний гумовий бандаж, яким міцно притискав пензель чи олівець. Часто йому доводилося затискувати пензель зубами чи між пальцями ноги. У такий б Микола виконував дивовижні за драматизмом малярські та графічні роботи, технічній досконалості яких міг позаздрити будь-який митець. Працюючи по 16-18 годин на добу, він створив понад 3,5 тисячі робіт.
Микола Бідняк створив ікони, портрети, пейзажі, натюрморти, обкладинки до книг. Ікони та світські твори Бідняка здобули світове визнання, експонувалися у США, Канаді, Мексиці, Іспанії, Швеції, Швейцарії, Великобританії, Італії, Японії. Художник мав престижні нагороди, був багаторічним членом Української спілки образотворчих митців США й Канади, а також Міжнародної Асоціації митців, що малюють вустами і пальцями ніг.
В Україні творчість Миколи Бідняка була майже незнаною до 1990 року. 1991 року він був обраний професором Львівської академії мистецтв. У 1995 році Микола Бідняк став лауреатом Державної премії України ім. Тараса Шевченка. Кілька робіт митець передав Національному музею у Львові для постійно діючої експозиції
Як член світової Асоціації митців-інвалідів у Ліхтенштейні Микола Бідняк виявляв турботу про інвалідів України, про людей, які, не скорившись долі, прагнуть жити повноцінним життям і приносити користь. Таких художник залучив до роботи в славнозвісній асоціації, що надавала їм відчутної творчої й матеріальної підтримки.
Протягом усього життя Микола Бідняк уперто шукав можливості не тільки виразити свій хист, а й бути взірцем мудрості для обездолених. Помер художник 2000 року у Львові.
Коли у мене запитують, яке у мене улюблене свято, я з задоволенням відповідаю, що це Новий рік. Новий рік – це веселе свято, на яке відбуваються чудеса, виконуються заповітні мрії і бажання, люди вітають своїх друзів і близьких, дарують один одному подарунки. Це свято відзначають у багатьох країнах. Кожна країна має свої традиції відзначення цього свята. Українські люди в будинку ставлять ялинку, прикрашають її різноманітними іграшками, прикрашають новорічними гірляндами квартиру. А скільки казок, фільмів і пісень про Новий рік, і в кожної з них своя цікава казкова історія. Новий рік – це казка, в яку вірять не тільки діти, але і дорослі. Всім хочеться чудес, і це свято дає саме надію на краще.
Він примушує нас на мить забути про існуючі проблеми, турботи. У кожному з нас, в душі, прокидається дитина, і ми починаємо відчувати себе героями своєї казки. Всім так хочеться побачити Діда Мороза і Снігуроньку, щоб вони прийшли до нас в будинок. В дитинстві завжди кортіло підгледіти, коли ж Дід Мороз кладе подарунок під ялинку, і так не хотілося спати, щоб все-таки побачити його. Хоча нам і не вдавалося подивитися на нього, але надія залишалася, і ми щиро вірили в те, що він існує. Новий рік – це свято для тих, хто вірить, вміє любити і вміє мріяти. Все погане забувається... Хочеться сподіватися тільки на хороше в Новому році.
-Мені так сподобалось в зоопарку;
-Так,особливо породистий кінь,в нього такі гарні відтінки чорного;
-НІ,кінь мені не сподобався,самий гарний та смішний був лимур,в нього така гарна клітка,а рослини то просто щось;
-Ти,що самий гарний вольєр був в білочки,а яка вона гарна;
-В зоопарку мені не так сподобалось як в музеї ретро-автомобілів;
-точняк,а ти бачив той форд на другому поверсі?;
-Я вважю що та тачка найкрутіша тому,що її фіолетовий колір та сидіння просто бомбезно;
-Також пожежна автівка, така гарна була,але жаль що її розмалювали вандали;.
-Я ж згадав,а той мопед що біля каси є у мого діда!
-Ось вивчусь на права та буду на ньому возити дівчат.