раннього дитинства ми пізнаємо навколишній світ з книг, прочитаних дорослими. Прочитавши книги, ми починаємо дізнаватися все більше нового і цікавого. Але деякі випадки у творах, які описані в книгах, трапляються в житті. У цих історіях завжди перемагає не багатий, а мудрий. Я люблю читати. Мої найулюбленіші книги – це детективи, казки, жахи і історичні пригоди. У цих історіях більшість випадків відбувалися в реальному житті. Прочитавши книгу, я все більше починаю мислити і думати, отримувати величезне задоволення, дізнаюся масу корисного і цікавого. А скільки буває ситуацій, коли може до мудрий рада з книги. Влітку, коли була гарна погода, ми грали з дівчатками в саду. Женя запропонувала зробити курінь. Я висловила свою ідею, згадавши опис куреня з розповіді. Дівчаткам дуже сподобалося. Коли ми закінчили роботу, у нас вийшов дуже красивий і великий курінь. Я намагаюся читати скрізь, де б не знаходилася. Книжки навчили мене мудрості, логіці, мислити в різних напрямках, знанням і умінню бачити перед собою мету і знаходити потрібні засоби для її досягнення. Деякі вчені і просвітителі вважали, що без книжок не можливо обійтися в житті. І просвітитель Гідро вважав: «Людина перестає мислити, коли перестає читати». Я з ним повністю згодна. Ось чому слід прагнути до спілкування з розумними книгами, слухати їхні слова, вчитися у них і самому ставати мудрішими."
Вчора ми з мамою ходили гуляти до парку. Це було одразу після того, як я прийшов зі школи. Стояв сонячний, але холодний та вітряний день. В осінньому парку золоте, червоне та бордове листя засипало доріжки під ногами. Вітер піднімав листя з землі та кидав їх нам під ноги. І іншим перехожим - теж. А з дерев нісся справжній золотистий дощ! Це вітер зривав листя з дерев, яке ще не встигла опасти. Такі от витівки осіннього бешкетника!Сонечко яскраво світило, тому в парку було радісно та ясно. Я познайомився там з хлопцями, ми разом носилися по доріжках, ховалися між деревами. Ми розкидали листя ногами, набирали цілі букети та розкидали по вітру. Ще ми валялися в купах жовтого листя. Воно було таке чисте та свіже, що ніхто не боявся забруднитися.Було весело. Шкода, мами потім на нас нагримали. Мовляв, досить дихати холодним повітрям, що це ви горлом застуду ловите. І справді було холодно, я був у куртці, шарфі та шапочці. Після біганини стало жарко , ми сперечалися з мамою, чи потрібно знімати шапку. В підсумку прийшли до компромісу. Я спершу зняв шапочку, але потім надів знову.Поверталися ми додому на заході сонця. Чудовий осінній день минув! Шкода, він виявився коротким, адже восени темрява настає рано. Після школи час прогулянки промайнув так швидко. А починався цей день похмуро. Вранці сонце довго видряпувалося крізь осінні хмари. А потім осінь вирішила подарувати нам гарний день перед дощами. Щоб ми добре відпочили та не сумували потім.
Я люблю читати. Мої найулюбленіші книги – це детективи, казки, жахи і історичні пригоди. У цих історіях більшість випадків відбувалися в реальному житті.
Прочитавши книгу, я все більше починаю мислити і думати, отримувати величезне задоволення, дізнаюся масу корисного і цікавого. А скільки буває ситуацій, коли може до мудрий рада з книги. Влітку, коли була гарна погода, ми грали з дівчатками в саду. Женя запропонувала зробити курінь. Я висловила свою ідею, згадавши опис куреня з розповіді. Дівчаткам дуже сподобалося. Коли ми закінчили роботу, у нас вийшов дуже красивий і великий курінь.
Я намагаюся читати скрізь, де б не знаходилася. Книжки навчили мене мудрості, логіці, мислити в різних напрямках, знанням і умінню бачити перед собою мету і знаходити потрібні засоби для її досягнення.
Деякі вчені і просвітителі вважали, що без книжок не можливо обійтися в житті. І просвітитель Гідро вважав: «Людина перестає мислити, коли перестає читати». Я з ним повністю згодна. Ось чому слід прагнути до спілкування з розумними книгами, слухати їхні слова, вчитися у них і самому ставати мудрішими."