умаляю до Вправа 2. З'ясуйте, якими частинами мови є виділені слова. Свою думку обґрунтуйте. Надрукуйте слово, а поруч частину мови, до якої воно належить. 1. Сонце стояло СЛІПУЧЕ, як в пісні (І. Драч). 2. Ясне сонце ще не встигло наложити ПАЛЮЧИХ слідів на землю (Панас Мирний). 3. Таку СПІВУЧУ душу маю, що неможливо не співати (Г. Чубач). 4. Тільки у слові «мама», в любому слові «мила» чує своє безсмертя наш БАЛАКУЧИЙ світ (П. Воронько). 5. В калині ПАХУЧІЙ і в ЗГІРКЛІМ вінку з полину ми любимо так Україну, як матір на світі одну (Т. Майданович). 6. СКРИПУЧЕ колесо довго їздить, СКРИПЛИВЕ дерево довше живе (Народна творчість). ( ів) *​

Я бачив як кухар варить супСпочатку кухар чистить і миє овочі: морква , цибуля , картопля . Потім він бере в руки ніж - і починається чарівне перевтілення : морква ріжеться тонкою соломкою , картоплю - кубиками , а цибулю дуже дрібними шматочками нарізається . і ніж в його руках рухається швидко - швидко , не встигнеш озирнутися - і все готово!
Він готував не  на м'ясному бульйоні , а на овочевому . Для цього кухар закип'ятив воду в каструлі. Зажог газ , каструлю з водою - на грубку . Потім він перейшов до пасеруванні лука.У розігріту сковороду з топленим вершковим маслом кухар висипав цибулю. У той час як лук набуває рум'яний вид , він колов грецькi горіхи і вибирав ядерця в миску.
Ура! Лук став золотистим і чудово пахне. Додав кухар в сковороду з цибулею індійську спецію - калінджі , моркву і горіхи і продовжував обсмажувати все разом , періодично перемішуючи , щоб не пригорає .
\ Рис вже промитий, перебраний і відкинутий в друшляк , щоб стекла зайва вода. Як тільки морква підрум'яниться , рис зсипається в сковороду і перемішується з овочами. Ось кухар додає ще трохи топленого масла , щоб рис не пригорає .У той час як обсмажується рис , кухар кидає нарізану картоплю в каструлю з закипілої водою. Через хвилину туди ж відправляється вміст сковороди . Аромат в кухні приголомшливий! Перед самим закінченням варіння кухар кидає в суп запашний перець горошком і пару лаврових листочків . Повар- чарівник дрібно ріже петрушку і розкладає її по тарілках. Через кілька хвилин можна їсти.

Для кожної людини є дуже дорогими колискові. З перших днів ми чули їх з уст матерів. Такі пісні назавжди закарбовуються в памяті . Сама колискова – оберіг, лагідна усмішка та ніжність неньки, дорога скарбниця народної мудрості і самобутньої творчості. З давніх-давен передає народ своїм нащадкам через пісенну творчість любов до Батьківщини та своїх пращурів, учить добру і справедливості. Зараз є дуже популярною відома українська народна колискова " Ой у гаю при дунаю " . У неї дуже ніжна та незабутня мелодія.Через цю пісню мама передає дитині найсильніші емоції і почуття - ласку, любов, турботу. Вони народжуються в душах тих, хто співає і тих, хто слухає, а це об'єднує, зміцнює, надихає.