1)З моря вставала рожева зоря, (дієприслівниковий зворот)→ розмальовуючи його безкраю просторінь привабливими кольорами. 2) Згодом золоте сонце, (дієприслівниковий зворот)→не виникнувши ще з моря ,← (дієприслівниковий зворот) послало свій промінь під небо на білі хмарки й затопило їх рожевим кольором із золотими розводами. 4) Весело глянули ті хмарки в блакитне море, (порівняння) як у люстро , (складне речення) і не можна було пізнати тепер, (складне речення, підрядна частина)→ де море, (складне речення) а де небо. 5) Нарешті з морської пелени виникло й саме сонечко. 6) З півночі дихнув вітерець і, (дієприслівниковий зворот)→ понадимавши на чайках вітрила, ← (дієприслівниковий зворот)погнав їх туди, (уточнення)→ на схід сонця (За А. Кащенком).
- Добривечір, Катю! - І тобі добрий, Галю! Як ся маєш? - Я повертаюся з чудової прогулянки! - О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла? - Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу. - Чудово! А як воно там, у лісі? - Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах! - А квіти, квіти там зараз є? - Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються. - А що тобі сподобалося найбільше? - Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні… - Я щиро заздрю тобі, подруго! - А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку? - Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди… - Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами! - Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі!
Відповідь:
1)З моря вставала рожева зоря, (дієприслівниковий зворот)→ розмальовуючи його безкраю просторінь привабливими кольорами. 2) Згодом золоте сонце, (дієприслівниковий зворот)→не виникнувши ще з моря ,← (дієприслівниковий зворот) послало свій промінь під небо на білі хмарки й затопило їх рожевим кольором із золотими розводами. 4) Весело глянули ті хмарки в блакитне море, (порівняння) як у люстро , (складне речення) і не можна було пізнати тепер, (складне речення, підрядна частина)→ де море, (складне речення) а де небо. 5) Нарешті з морської пелени виникло й саме сонечко. 6) З півночі дихнув вітерець і, (дієприслівниковий зворот)→ понадимавши на чайках вітрила, ← (дієприслівниковий зворот)погнав їх туди, (уточнення)→ на схід сонця (За А. Кащенком).
1. просте, розповідне, неокличне, двоскладне, повне, поширене, ускладнене відокремленим дієприслівниковим зворотом.
2. просте, розповідне, неокличне, двоскладне, повне, поширене, ускладнене відокремленим дієприслівниковим зворотом і однорідними присудками.
6. просте, розповідне, неокличне, двоскладне, повне, поширене, ускладнене відокремленим дієприслівниковим зворотом, однорідними присудками і відокремленою уточнювальною обставиною.
Пояснення:
- І тобі добрий, Галю! Як ся маєш?
- Я повертаюся з чудової прогулянки!
- О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла?
- Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу.
- Чудово! А як воно там, у лісі?
- Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах!
- А квіти, квіти там зараз є?
- Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються.
- А що тобі сподобалося найбільше?
- Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні…
- Я щиро заздрю тобі, подруго!
- А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку?
- Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди…
- Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами!
- Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі!