В усі часи мудреці замислювались над питанням як пізнати світ. Деякі багато вчились і подорожували деякі шукали відповідь у собі,деякі прагнули знайти правду, роблячи добрі справи і допомагаючи людям. Ніхто не помилявся, істина була поруч. Кожна людина обирає свій шлях пізнання і кожен особисто для неї є правильним. На мою думку, далеко ходити не треба - відповідь криється в тобі самому. Кожна людина в світі індивідуальна і неповторна, цікава й глибока, наче океан, а її внутрішній світ, як космос - неосяжний, пізнати і зрозуміти який дуже непросто. Одне діло - вивчати і намагатися порозумітися з іншими людьми, зовсім інше - досконало пізнати себе, зрозуміти себе, налагодити зв"язок зі своїм внутрішнім світом, подружитися з собою. Так,саме подружитися, як би дивно це не звучало. Людина, яка порозуміла себе, може вправно себе вдосконалювати, отже, змінюватися на краще. З порозумінням себе приходить і порозуміння з навколишнім світом. "Мудрець пізнає світ, не виходячи з дому". Це як,запитаєте ви? Можливо інтернет або засоби масової інформації? Аж ніяк. Вислів з"явився дуже давно, коли про інтернет та інші ЗМІ і подумати ще не могли. У ролі "мудреця", що пізнає світ, може бути кожен. Світ складається з людей: люди йогонаповнють, люди його змінюють. Уся заковика в тому, що пізнаваючи одного себе, пізнаєш світ. Тому що "Для всьго світу ти лише хтось, а когось ти - цілий світ". Почни з вивчання самого себе, і тобі легше буде зрозуміти інших. З налагодженням зв"язку між собою і своєю підсвідомістю місточок розуміння від тебе до навколишнього світу паралельно росте. Тому, щоб досягти вершин взієморозуміння зі світом, раджу вам перщ за все звернути увагу до вислову Г.Сковороди.
Прийшла в наш ліс чарівниця Осінь. Змахнула вона своїм чарівним пензликом, і стали там відбуватися справжні дива.
Листя берізок перетворилося на золоті монетки, листя кленів — на різнокольорові зірки, листя липи — на жовті сердечка, листя осик — на червоні ліхтарики. А на горобині з’явилося намисто з яскраво-червоних ягід.
Маленький паж — осінній вітерець — теж вирішив трошки поворожити, але захопився. І полетів на землю золотий дощ. Обсипалися золоті монетки, помаранчеві й червоні зірки, жовті сердечка. Поникли берізки, затремтіли осики, зітхнули клени. Красуня Осінь, щоб хоч трохи порадувати лісових мешканців, підхопила опале листячко та змусила його танцювати в осінньому вальсі листопаду. А потім виткала з нього строкатий килим і вкрила ним лісові доріжки та стежини.
Надеюсь я тя понял
ответ
4,0/5
36
Ирена99
В усі часи мудреці замислювались над питанням як пізнати світ. Деякі багато вчились і подорожували деякі шукали відповідь у собі,деякі прагнули знайти правду, роблячи добрі справи і допомагаючи людям. Ніхто не помилявся, істина була поруч. Кожна людина обирає свій шлях пізнання і кожен особисто для неї є правильним. На мою думку, далеко ходити не треба - відповідь криється в тобі самому. Кожна людина в світі індивідуальна і неповторна, цікава й глибока, наче океан, а її внутрішній світ, як космос - неосяжний, пізнати і зрозуміти який дуже непросто. Одне діло - вивчати і намагатися порозумітися з іншими людьми, зовсім інше - досконало пізнати себе, зрозуміти себе, налагодити зв"язок зі своїм внутрішнім світом, подружитися з собою. Так,саме подружитися, як би дивно це не звучало. Людина, яка порозуміла себе, може вправно себе вдосконалювати, отже, змінюватися на краще. З порозумінням себе приходить і порозуміння з навколишнім світом. "Мудрець пізнає світ, не виходячи з дому". Це як,запитаєте ви? Можливо інтернет або засоби масової інформації? Аж ніяк. Вислів з"явився дуже давно, коли про інтернет та інші ЗМІ і подумати ще не могли. У ролі "мудреця", що пізнає світ, може бути кожен. Світ складається з людей: люди йогонаповнють, люди його змінюють. Уся заковика в тому, що пізнаваючи одного себе, пізнаєш світ. Тому що "Для всьго світу ти лише хтось, а когось ти - цілий світ". Почни з вивчання самого себе, і тобі легше буде зрозуміти інших. З налагодженням зв"язку між собою і своєю підсвідомістю місточок розуміння від тебе до навколишнього світу паралельно росте. Тому, щоб досягти вершин взієморозуміння зі світом, раджу вам перщ за все звернути увагу до вислову Г.Сковороди.
Объяснение:
Прийшла в наш ліс чарівниця Осінь. Змахнула вона своїм чарівним пензликом, і стали там відбуватися справжні дива.
Листя берізок перетворилося на золоті монетки, листя кленів — на різнокольорові зірки, листя липи — на жовті сердечка, листя осик — на червоні ліхтарики. А на горобині з’явилося намисто з яскраво-червоних ягід.
Маленький паж — осінній вітерець — теж вирішив трошки поворожити, але захопився. І полетів на землю золотий дощ. Обсипалися золоті монетки, помаранчеві й червоні зірки, жовті сердечка. Поникли берізки, затремтіли осики, зітхнули клени. Красуня Осінь, щоб хоч трохи порадувати лісових мешканців, підхопила опале листячко та змусила його танцювати в осінньому вальсі листопаду. А потім виткала з нього строкатий килим і вкрила ним лісові доріжки та стежини.
Сумно, але неймовірно гарно!