Українська хата-праматір має цілий ряд оберегів. Одним із них є сволок. На
сволок вибирали товстий стовбур дуба або липи, який обтесували, надаючи
квадратної або прямокутної форми. Сволок на Україні завжди символізував
міцність оселі. На ньому вирізьблювали дату спорудження, прізвище господаря..
Іноді записували важливу подію в житті родини чи суспільства. Зі сволоком було
пов’язано багато вірувань, звичаїв, обрядів у житті українського народу.
Збираючи дитину до церкви на хрестини, куми по черзі піднімали її до
сволока і вихваляли, зичили добра, шани людської. Травневе зілля клали на
сволок і тримали до Зелених свят. Вірили, що воно оберігало хату від грому і
блискавки.
Особливо цікаві символи, які передають космічні уявлення наших предків. Є
тут дерево життя, що єднає небо і землю.
творця мови, садівника прекрасного на землі. Рідне слово окрилює нас духовністю,
любов'ю до пісні, до матері.
Для кожного народу рідна мова - найдорожча. У мовну скарбницю нашого
народу несуть красу душі й пламінь рідного слова найкращі письменники. Скількома
словами вони користуються? Звернімося до творчої спадщини геніального Кобзаря.
Словник мови поетичних творів Тараса Шевченка охоплює більше десяти тисяч слів,
а прозових - понад двадцять із половиною тисяч. Хіба вдалося нам підрахувати
всі слова у творах Шевченка, виявити словниковий запас великого поета? Немає
сумніву, що наш Кобзар володів й іншими словами української мови, хоч у художній
творчості їх не використовував.