Українська хата-праматір має цілий ряд оберегів. Одним із них є сволок. На
сволок вибирали товстий стовбур дуба або липи, який обтесували, надаючи
квадратної або прямокутної форми. Сволок на Україні завжди символізував
міцність оселі. На ньому вирізьблювали дату спорудження, прізвище господаря..
Іноді записували важливу подію в житті родини чи суспільства. Зі сволоком було
пов’язано багато вірувань, звичаїв, обрядів у житті українського народу.
Збираючи дитину до церкви на хрестини, куми по черзі піднімали її до
сволока і вихваляли, зичили добра, шани людської. Травневе зілля клали на
сволок і тримали до Зелених свят. Вірили, що воно оберігало хату від грому і
блискавки.
Особливо цікаві символи, які передають космічні уявлення наших предків. Є
тут дерево життя, що єднає небо і землю.

У багатобарвності й могутності рідного слова втілено красу людини -
творця мови, садівника прекрасного на землі. Рідне слово окрилює нас духовністю,
любов'ю до пісні, до матері.
Для кожного народу рідна мова - найдорожча. У мовну скарбницю нашого
народу несуть красу душі й пламінь рідного слова найкращі письменники. Скількома
словами вони користуються? Звернімося до творчої спадщини геніального Кобзаря.
Словник мови поетичних творів Тараса Шевченка охоплює більше десяти тисяч слів,
а прозових - понад двадцять із половиною тисяч. Хіба вдалося нам підрахувати
всі слова у творах Шевченка, виявити словниковий запас великого поета? Немає
сумніву, що наш Кобзар володів й іншими словами української мови, хоч у художній
творчості їх не використовував.

На полотні зображений пасічник, колишній запорожець, який літнім днем ​​в саду, в тіні дерев, пригощає гостя — козака-запорожця. Запорожець сидить з бандурою біля куреня і розповідає про свої походи. Перед ними на землі розстелена скатертина з частуванням. До козака дружина господаря привела дітей, щоб показати гостю. Дівчинка постарше поводиться вже впевнено, а хлопчик у білій сорочці соромливо мне в руках шапку. Напевно, і господар, і гість задумалися в цю хвилину про те, що хлопчина незабаром стане козаком, а значить, захисником Вітчизни. Нас досі захоплює величезна майстерність живописця, який зумів втілити на полотні дихання минулого життя; так само зачіпає нас сором’язливість хлопчика перед гостем із Запоріжжя — відважним козаком, лицарем України, захисником свободи.