Кома ставиться між однорідними членами речення, з’єднаними безсполучниковим зв’язком (В селі бігли з дворів назустріч чумакам дівчата, діти, поважні діди з палицями (С. Васильченко)).
Якщо однорідні члени речення поєднані за до сполучників, то кома ставиться: 1) при протиставних сполучниках а, але, та (= але), однак, проте, зате (Ніч була темна, але тиха (І. Нечуй-Левицький); 2) при єднальних та розділових сполучниках і…і, або…або, то…то, ні…ні, чи…чи, якщо вони повторюються (Ведмеді бувають бурі, і сірі, і білі (Остап Вишня)); 3) між однорідними членами речення, з’єднаними сполучниками попарно (Оживлялась музика крапель, сумних і веселих, лінивих і жвавих, глухих та дзвінких (М. Коцюбинський)).
Між поширеними однорідними членами речення іноді ставиться крапка з комою, особливо коли в їхньому складі вже є розділові знаки (Товариство почало виходити з куреня; віталося з рибалками, котрі поралися то коло снасті, то коло свого убогого добутку).
Кома не ставиться між однорідними членами речення, якщо вони поєднані неповторюваними єднальними або розділовими сполучниками (Зліз кіт на сало та й кричить: «Мало!» (Нар. тв.)).
Між однорідними членами речення в деяких випадках може також ставитися тире: 1) при протиставленні, тобто на місці протиставних сполучників а, але (То не хмара — біла пташка хмарою спустилась (Т. Шевченко)); 2) між однорідними присудками, якщо наступний виражає швидку зміну подій або уточнення попередньої дії (Не вечеряти, не сидіти, не розмовляти, а впасти на лаву — і вмить склепити очі (М. Коцюбинський)).
Рідне слово - це найдорожчий скарб людини. Цю думку підтвердив Панас Мирний: "Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка живого духу, багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, почування". Нашу українську мову Володимир Самійленко назвав "діамантом дорогим", Дмитро Білоус - "дивом калиновим". а Володимир Сосюра - "мовою солов\'їною". "Рідна мова дорога людині, як саме життя", - говориться в народному прислів\'ї.Любов до рідної мови є найприроднішим і найсвятішим людським почуттям. Ми, учні ЗОШ № 6 , розпочали методичну естафету з української мови. На нас чекають цікаві уроки, тренінги, вікторини, аукціони. мовознавчі турніри. Ми серцем відчуваємо красу рідного слова, його глибоке значення в житті кожної людини.Тож вивчайте й бережіть рідну мову . як чисте джерело нашої Батьківщини, її найбільше й найдорожче добро, її багату скарбницю, бо людина . яка не любить рідної мови, якій нічого не промовляє рідне слово - це людина без роду й племені.
Розділові знаки між однорідними членами речення
Кома ставиться між однорідними членами речення, з’єднаними безсполучниковим зв’язком (В селі бігли з дворів назустріч чумакам дівчата, діти, поважні діди з палицями (С. Васильченко)).
Якщо однорідні члени речення поєднані за до сполучників, то кома ставиться: 1) при протиставних сполучниках а, але, та (= але), однак, проте, зате (Ніч була темна, але тиха (І. Нечуй-Левицький); 2) при єднальних та розділових сполучниках і…і, або…або, то…то, ні…ні, чи…чи, якщо вони повторюються (Ведмеді бувають бурі, і сірі, і білі (Остап Вишня)); 3) між однорідними членами речення, з’єднаними сполучниками попарно (Оживлялась музика крапель, сумних і веселих, лінивих і жвавих, глухих та дзвінких (М. Коцюбинський)).
Між поширеними однорідними членами речення іноді ставиться крапка з комою, особливо коли в їхньому складі вже є розділові знаки (Товариство почало виходити з куреня; віталося з рибалками, котрі поралися то коло снасті, то коло свого убогого добутку).
Кома не ставиться між однорідними членами речення, якщо вони поєднані неповторюваними єднальними або розділовими сполучниками (Зліз кіт на сало та й кричить: «Мало!» (Нар. тв.)).
Між однорідними членами речення в деяких випадках може також ставитися тире: 1) при протиставленні, тобто на місці протиставних сполучників а, але (То не хмара — біла пташка хмарою спустилась (Т. Шевченко)); 2) між однорідними присудками, якщо наступний виражає швидку зміну подій або уточнення попередньої дії (Не вечеряти, не сидіти, не розмовляти, а впасти на лаву — і вмить склепити очі (М. Коцюбинський)).
Объяснение: