Ступені порівняння мають тільки прислівники, утворені від якісних прикметників за до суфіксів -о, -е: швидкий — швидко, добрий — добре.
Ступенів порівняння два: вищий і найвищий. Як і в прикметниках, форми ступенів порівняння прислівників вказують на більшу міру вияву названої ознаки.
Кожен зі ступенів порівняння має дві форми — просту і складену.
Проста форма вищого ступеня утворюється за до суфіксів -ш-, -іш- та кінцевого прислівникового суфікса -е: холодно — холодніше, весело — веселіше.
При додаванні суфікса -ш- у складі прислівників можуть виникати звукові сполуки (результат чергування), які на письмі позначаються буквами жч і щ. У вищому ступені прислівників літерами г, ж, з перед суфіксом -ш- змінюються на -жч-, а с + -ш- — на -щ-: високий — вищий, вузький — вужчий, дорогий — дорожчий, дужий — дужчий, низький — нижчий, але: легкий — легший.
Деякі прислівники вищого ступеня мають інші, ніж звичайні прислівники, корені: погано — гірше, багато — більше, гарно — краще, мало — менше.
Значення вищої міри ознаки може підсилюватись додаванням слів ще, трохи, значно, куди: ще сильніше, куди швидше.
Проста форма найвищого ступеня утворюється від форми вищого ступеня за до префікса най-: холодніше — найхолодніше, гірше — найгірше.
Для підсилення можуть вживатися префікси як-і що-: якнайкраще, щонайсильніше.
Складена форма ступенів порівняння прислівників утворюється додаванням до звичайного прислівника:
— для вищого ступеня — слів більш, менш: більш популярно, менш вправно;
— для найвищого ступеня — слів найбільш, найменш: найбільш часто, найбільш густо.
1. Нейтральний тон викладу змісту лише у прямому значенні, наявність усталених одноманітних мовних зворотів, висока стандартизація вислову – це риси: д) наукового стилю.
2. Який стиль характерний для повсякденного спілкування в побуті, щоденних бесідах у сім’ї та на роботі? в)розмовний;
3. Які стилі позбавлені образності та емоційності? б) офіційно-діловий і науковий;
4. У якому стилі вживається суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені слова, риторичні запитання, вигуки, повтори?
б) публіцистичному;
5. Стисло сформульовані основні положення статті, лекції, доповіді, які подають у вигляді цитат з першоджерела або формулюють власними словами складають поняття: а) конспект;
6. Стисло сформульовані основні положення статті, лекції, доповіді – це: б) тези;
7. Що таке тези? а) стислі положення написаного, почутого;
8.З’ясуйте, у якому рядку треба в усіх словах замість крапок потрібно писати префікс З-: б) зшити, зцілити, зчистити;
9.Префіксом є виділена частина в слові: а) дописати;
10.У слові пришвартуватися префікс при- має значення: а) приєднання;
Ступені порівняння мають тільки прислівники, утворені від якісних прикметників за до суфіксів -о, -е: швидкий — швидко, добрий — добре.
Ступенів порівняння два: вищий і найвищий. Як і в прикметниках, форми ступенів порівняння прислівників вказують на більшу міру вияву названої ознаки.
Кожен зі ступенів порівняння має дві форми — просту і складену.
Проста форма вищого ступеня утворюється за до суфіксів -ш-, -іш- та кінцевого прислівникового суфікса -е: холодно — холодніше, весело — веселіше.
При додаванні суфікса -ш- у складі прислівників можуть виникати звукові сполуки (результат чергування), які на письмі позначаються буквами жч і щ. У вищому ступені прислівників літерами г, ж, з перед суфіксом -ш- змінюються на -жч-, а с + -ш- — на -щ-: високий — вищий, вузький — вужчий, дорогий — дорожчий, дужий — дужчий, низький — нижчий, але: легкий — легший.
Деякі прислівники вищого ступеня мають інші, ніж звичайні прислівники, корені: погано — гірше, багато — більше, гарно — краще, мало — менше.
Значення вищої міри ознаки може підсилюватись додаванням слів ще, трохи, значно, куди: ще сильніше, куди швидше.
Проста форма найвищого ступеня утворюється від форми вищого ступеня за до префікса най-: холодніше — найхолодніше, гірше — найгірше.
Для підсилення можуть вживатися префікси як-і що-: якнайкраще, щонайсильніше.
Складена форма ступенів порівняння прислівників утворюється додаванням до звичайного прислівника:
— для вищого ступеня — слів більш, менш: більш популярно, менш вправно;
— для найвищого ступеня — слів найбільш, найменш: найбільш часто, найбільш густо.
Надіюсь
1. Нейтральний тон викладу змісту лише у прямому значенні, наявність усталених одноманітних мовних зворотів, висока стандартизація вислову – це риси: д) наукового стилю.
2. Який стиль характерний для повсякденного спілкування в побуті, щоденних бесідах у сім’ї та на роботі? в)розмовний;
3. Які стилі позбавлені образності та емоційності? б) офіційно-діловий і науковий;
4. У якому стилі вживається суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені слова, риторичні запитання, вигуки, повтори?
б) публіцистичному;
5. Стисло сформульовані основні положення статті, лекції, доповіді, які подають у вигляді цитат з першоджерела або формулюють власними словами складають поняття: а) конспект;
6. Стисло сформульовані основні положення статті, лекції, доповіді – це: б) тези;
7. Що таке тези? а) стислі положення написаного, почутого;
8.З’ясуйте, у якому рядку треба в усіх словах замість крапок потрібно писати префікс З-: б) зшити, зцілити, зчистити;
9.Префіксом є виділена частина в слові: а) дописати;
10.У слові пришвартуватися префікс при- має значення: а) приєднання;