Це велика світла кімната. Навпроти дверей — три великих вікна. Через них до кабінету ллється сонячне світло, яке робить кабінет ще просторішим. На вікнах висять білосніжні тюлеві завіси. Інтер'єр кабінету незвичний. Виконаний він у стилі української світлиці. Чого там тільки немає! Але все так доречно. Стіни світлі, стеля теж. А панелі обшиті дерев'яними дощечками, на яких виконана різьба в українському стилі. Там і колосочки, і соняшники. Ці панелі дуже гарно пасують до полиць, теж різьблених, дерев'яних. Там їх аж три. На полицях стоять куманці, глечики, макітерки. Вони такі гарні. Зразу видно, що виготовлені хорошими гончарами і дуже давно.
На задній стіні розміщене невеличке декоративне віконечко з віконницями, крізь яке видніється картина сільського городу. А в червоному кутку -г ікона Божої Матері, прикрашена вишитим рушником. Над нею висить лампадка. Коли проводиться у школі свято, то її засвічують.
Біля цієї стіни розташована велика лава, на якій стоїть старовинна прялка, лежать рубель і качалка. Ще тут стоять праски, гребні та гребінки. По обидва боки малесенького декоративного віконечка висять вишиті рушники, яким по сто років.
З правого боку від дверей розміщені стенди з інформацією про українських письменників. На центральній стіні розміщена дошка. На ній ми пишемо.
Посередині кабінету стоять учнівські парти та стільці. Це наші робочі місця. Є ще вчительський стіл. Кабінет освітлюють лампи денного світла.
Так гарно в цьому кабінеті. Його інтер'єр підвищує настрій, спонукає до хорошої і творчої роботи. Це заслуга вчителя.
Порівняння (вогні, як намисто; вечорів оксамити, мов щастя прибій);
Метафори: (море грає, день догора, віти закоханих мрій, в очі дивляться канни, серце в них переллю, жити на крилах надій, вогні розцвіли, вечорів оксамити);
Уособлення (хай канни розкажуть, спить місто).
окличні речення, звертання: «Як тебе не любити, Києве мій!».
Художні засоби: тісно переплітаються, створюючи неповторний образ улюбленої столиці.
На задній стіні розміщене невеличке декоративне віконечко з віконницями, крізь яке видніється картина сільського городу. А в червоному кутку -г ікона Божої Матері, прикрашена вишитим рушником. Над нею висить лампадка. Коли проводиться у школі свято, то її засвічують.
Біля цієї стіни розташована велика лава, на якій стоїть старовинна прялка, лежать рубель і качалка. Ще тут стоять праски, гребні та гребінки. По обидва боки малесенького декоративного віконечка висять вишиті рушники, яким по сто років.
З правого боку від дверей розміщені стенди з інформацією про українських письменників. На центральній стіні розміщена дошка. На ній ми пишемо.
Посередині кабінету стоять учнівські парти та стільці. Це наші робочі місця. Є ще вчительський стіл. Кабінет освітлюють лампи денного світла.
Так гарно в цьому кабінеті. Його інтер'єр підвищує настрій, спонукає до хорошої і творчої роботи. Це заслуга вчителя.
Тема: висловлення почуття захоплення красою та величністю столиці рідної держави.
Основна думка: потрібно любити й шанувати свою державу, її столицю, підтримувати красу.
Ідея: уславлення краси Києва Жанр: літературна пісня
Епітети (море зелене, тихий день,закохані мрії, натомлене місто, мирний лагідний сон);
Порівняння (вогні, як намисто; вечорів оксамити, мов щастя прибій);
Метафори: (море грає, день догора, віти закоханих мрій, в очі дивляться канни, серце в них переллю, жити на крилах надій, вогні розцвіли, вечорів оксамити);
Уособлення (хай канни розкажуть, спить місто).
окличні речення, звертання: «Як тебе не любити, Києве мій!».
Художні засоби: тісно переплітаються, створюючи неповторний образ улюбленої столиці.
Объяснение: