На розпутті сидить кобзар та на кобзі грає. Зі струн кобзи мелодія чарівна злітає... Вітер розвива волосся , а кобзар собі все грає Пісня в небо лине. Люди в поле йдуть робити Кобзаря минають, А він зна веде своеї: Все пісні лунають. Мовчазний сей чолов'яга Тай що говорити? А як візьме кобзу в руки, То аж серце мліє.
Зі струн кобзи мелодія чарівна злітає...
Вітер розвива волосся ,
а кобзар собі все грає
Пісня в небо лине.
Люди в поле йдуть робити
Кобзаря минають,
А він зна веде своеї:
Все пісні лунають.
Мовчазний сей чолов'яга
Тай що говорити?
А як візьме кобзу в руки,
То аж серце мліє.