Укажіть складне речення з різними видами зв'язку
а) висока і міцна , як дубина , стояла по горах кукурудза вип'явши напоказ грубі качани
б) поговоривши на ту тему , гості почали прощатися , але тут Тетяна Степанівна згадала чому вони прийшли
в) море шуміло , і зливі його скакали далеко на берег , щоб змити низькі береги , вкриті травою
г) береги несподівано розтупилися , відкриваючи широкі плеса заток , які густо по заростали латтями

                                           "Лісова школа"

У лісовій школі почався урок української мови. Вчителька Мудра сова. Сова вчить зайчика, лисичку й ведмедика. Вони всі любили школу і ніхто не хотів її пропускати, тому коли ведмедик незявився на урок всі занепокоїлись. Зайчик вигадав історію. В історії говорилось, що наш ведмедик пішов іншою дорогою до школи яка пролягала через ліс, лісок і страшний лісище, де на нього чекала несподіванка, точніше небезпека. В лісі він злякався дивного звіря, а в коли забіг в лісище його схопили люди. Фантазія у нашого зайчика ого-го подумала Сова. Лисичка чуть не розплакалась, адже ведмедик був її кращим другом. Урок не вдався. Почалась перерва вчителька Сова вирішила злітати до ведмедика додому. Вже здалеку вона побачила ведмедика і його маму у них на 
ґанку. Тим часом у школі: Лисичко, лисичень, не плач!-говорив зайчик. Я це все вигадав! Хто зна, де наш мішка дівся. Напевно думає, що вже зима! -Ой, точно! Сова з ведмедиком прийшли до школи. Лисичка: Ведмедику, дурненьки Ведмежатко, де ти був?! Та я проспав,- пробурмотів наш ведмедик. На цьому пригоди улісовій школі тільки почались...

Щастя - одне з найскладніших філософських понять. Дати однозначне визначення цьому терміну, напевно, неможливо, так як для кожного це щось особисте. Відчувати радість і відчувати себе щасливими ми можемо зовсім у різних умовах. Одним для щастя необхідні розкішні речі, іншим достатньо відчувати чиюсь любов. Це почуття несе в собі глибоко індивідуальну спрямованість. Тому написати твір на тему "Що таке щастя" досить проблематично. Роздуми про щастя вимагає від нас особистісних глибинних почуттів, а не всім хочеться показувати частинку своєї душі. При написанні такого твору, можна виразити, мабуть, тільки особистий досвід. Для цього необхідно просто згадати моменти, коли ваші очі світилися теплою радістю, ви відчували умиротворення і задоволення життям. Напевно, у кожного бували такі моменти. Об'єднати всі разом не можна, можна лише сказати, що щастя - це те, до чого прагне, напевно, кожен, досягаючи його особистим власним шляхом.