.. Укажіть речення з однорідними членами. а) Шептало перестрибнув рів і помчав через гусячу царину в лугову синь. (В.Дрозд.)
б Ось упала галузка, ось розігнулась гілка, ось із-під листка грабового вивільнилась мережана лопать папороті. ось здивовано попробувала свій голос самотня пташина.
(Є.Гуцало.)
в) Стомившись від напливу вражень, Шептало спинився і сторожко скосив очі.
(В.Дрозд.)
2. Укажіть речення з поширеними однорідними членами:
а) Золотий вогонь палахкотів серед хижі, розганяв нічний холод, огортав хвилями
ласкавого тепла. (П.Загребельний.)
б) Кольори багряні, жовті, вишневі. пурпурові. червоні, оранжеві – їхнім полум’ям
позаймались дерева. кущі, бур’яни, бадилля. (Є.Гуцало.)
в) Буде ще після цього і простір лиману, і вітер попутний, і білі заметіль чайок над
головою. (О.Гончар.)
3. Укажіть речення, що містять кілька рядів однорідних членів:
а) Жеребець пирхнув, хвицьнув копитами землю і звично, радо понісся скоком по колу.(В.Дрозд.)
б) Тоненький струмок диму поволі піднявся над сторожкою, понад віттям дерев й
послався над ними прозорою хмаркою. (Григір Тютюнник.)
в) Білий кінь з нечуваною силою шарпнувся. вирвав кінець повода. дико звівся на задні ноги. (В.Дрозд.)
4. Укажіть речення з однорідними додатками:
а) А ниви пахли хлібами, динями. кавунами, і шуліки високо в небі погойдувалися на крилах. (Григір Тютюнник.)
б) Ти гристе кошеня випірнуло з щілини в паркані, примружилося, згорнулось
пухнастим клубком. (Є.Гуцало.)
в) Я розгортаю сніг і бачу ніжну, ще зачохлену голівку підсніжника.
5. Укажіть речення, в яких однорідні члени поєднуються розділовими
сполучниками:
а) Скочивши чи й не скочивши на землю, зоставивши чи й не зоставивши в пухкому снігу шрапнельні фонтанчики слідів. білка вже летіла з хижою швидкістю по стовбуру сусідньої сосни. (Є.Гуцало.)
б) Дерево відкриває перед людиною свою душу, то лагідно-мяку, то суворо-
неприступну, то співучо-милу, то химерно-таємничу, то буйно-хвальковиту.
(П.Загребельний.)
в) Ні Віталій, ні Тоня не пригадують, щоб у ці води заходили судна такого типу.
(О.Гончар.)
Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":