Укажіть речення, в якому неправильно відокремлено обставину. Сумерки сприяють нам, 1, відбивши їх сим разом, будемо мати спокй на всю ніч. Олесь пхає закляклого пальця в рот , гримаючи чобітком об чобіток, милується своїм творінням. Старенька вчителька ходила поміж партами, і роблячи загадкове обличчя, повільно говорила. Опесь нагріб чобітками снігу під окоренок, утрамбував його гарненько, 1, вирішивши, що тепер сосна не впаде, погицав через замети до школи.
А ознаку предмета
Б дiю предмета
В предмет
2.Iменник вiдповiдае на питання
А хто? що?
Б який? чий?
В скiльки? котрий?
3.Iменник у реченнi може бути
А обставиною i означенням
Б пiдметом i присудком
В будь-яким членом речення
4. Усi слова - iменники в рядку
А науковий, научити
Б наука, науковець
В по-науковому, научений
5.Iменник велич утворено
А префiксальним
Б суфiксальним
В безафiксним
6.Незмiнюваний iменник у рядку
А олiвець
Б олiв"е
В омар
7.Прикметник - це самостiйна частина мови, що
А вiдповiдае на питання хто? що? i означае предмет
Б означае дiю предмета i вiдповiдае на питання що робити? що зробити?
В вiдповiдае на питання який? чий? i називае ознаку предмета
8.Початкова форма прикметника- це
А називний вiдмiнок множини
Б називний вiдмiнок однини чоловiвого роду
В називний вiдмiнок однини жiночого роду
9.Прикметник трикутний утворено
А префiксально-суфiксальним
Б префiксальним
В основоскладанням
10.Усi прикметники - якiснi в рядку
А смiшний, цiкавий, дiдiв
Б веселий, дерев"яний, синiй
В гучний, близький, наполегливий
11.НЕ мають ступенiв порiвняння прикметники
А якiснi та вiдноснi
Б вiдноснi й присвiйнi
В якiснi та присвiйнi
12. Коротку форму мають прикметники
А середнього роду в Н.в. i Зн.в. однини
Б деякi якiснi чоловiчого роду в Н.в. i Зн.в. однини
В усi
Жив собі один купець. Мав він чудовий сад, у якому росли найрізноманітніші дерева і квіти. Не було тільки солов'я. І от одного разу зловив він у лісі сіреньку пташку і посадив у золоту клітку. Соловей сумно дивився у небо, і жалібно співав. Знайшов купець чоловіка, який знав пташину мову, і сказав:
- Розгадай солов'їну пісню!
Послухав чоловік солов'я і каже:
- Хазяїне, - соловей співає, - Земле моя, гніздечко моє, я без вас не можу жити.
Тоді купець випустив солов'я. Прилетів він у ліс і заспівав:
- Земле моя! Ти найкраща, наймиліша!
Здивувався купець і сказав до себе: "Дивак цей соловей. У мене жив у розкошахі сумував. А в своєму зруйнованому гнізді заливається від радості дзвінкоголосим співом."
- А ти не дивуйся, хазяїне(без змін до скарб) - відповів йому чоловік, що знав пташину мову.