Укажіть речення, у якому однорідні члени поєднуються єднальними сполучниками. * а.Любить він такі ночі безвечірні, і цю тишу, і якусь таємничість, гармонію у всій природі.
б.Білка то на гілляці сідала, то чіпкими пазурами чіплялася за стовбур, а то починала снувати неспокійно довкола стовбура.
в.Ще з юних літ мені відкрилась правда, а вже пізніше підійшла впритул.
г. І вари собі куліш, галушки чи кашу.
2. Укажіть речення, у якому після узагальнювального слова ставиться двокрапка (деякі розділові знаки опущено). *
а. А дрібненький зяблик моститься десь на верху явора чи тополі та ще й уміло ховає своє гніздечко від людського ока.
б. В чотирнадцять літ я вже вмів усе і орати і сіяти і молотити і крицю варити і косу в кузні викувати.
в. І восени, й узимку на місцевому базарчику одна стара жінка чи й дві продають ягоди горобини чи калини, сушений цвіт, стебла й коріння лікувальних рослин.
г. Листя лежало на дривітні, на колодах осикових дров, на купі гарбузів.
Борода не робить мудрим чоловіка.
В умілого і долото рибу ловить.
Вік живи - вік учись.
Вчення в щасті красить , а в нещасті тішить.
Вченому світ , а невченому тьма.
Гарно того вчити , хто хоче все знати.
Голова без розуму , як ліхтарня без свічки.
Голова не на те , щоб тільки кашкет носить.
Грамоти вчиться - завжди пригодиться.
Грамотний - видющий і на все тямущий.
Дарма , що малий , а й старого навчить.
Де старий спотикнеться , там нехай молодий добре напнеться.
Дивиться рідко , та густо бачить.
Догана мудрого більше стоїть , як похвала дурного.
За битого двох небитих дають , та й того не беруть.
За дурною головою рукам і ногам немає спокою.
За одного вченого дають десять невчених.
За одного грамотного сім неграмотних дають.
Знає , на чім світ стоїть.