Укажіть односкладне речення АТепло сердець у зернину кожну увійшло. Б У тропіках темніє відразу.
В Ми квітку жита любим за зерно.
Г Із кущів підліска линуть перші трелi солов'їв.

До редакції журналу щодня надходять чимало щирих і відвертих листів. Ці два листи прийшли до редакції одночасно від дівчат-ровесниць.
 Перша працює в канцелярії. Вона вважає свою працю буденною, нецікавою і заздрить геологам,які подорожують, сплять у наметах і бачать зоряне небо замість стелі.
Інша працює геодезистом. Вона місяці проводить у полі. Дівчина заздрить своїм ровесникам з міста, які мають можливість увечері ходити в театр чи на дискотеку. Вона ненавидить свою професію, і пише про те, що ,напевно, сіла не в “свій” потяг.
Справді, це не просто вибрати “свій” потяг вчасно і правильно. Багато хто помиляється, через звичайні штампи, нав’язані нам телеканалами, журналами та книжками.
   Насправді, життя геолога – це не тільки мальовничі краєвиди, гітара біля вогнища. Це ще і бездоріжжя, безсімейність, тяжка фізична праця. Життя лікаря-хірурга – це не тільки марлева пов’язка на обличчі, яскраве світло в операційній і щасливі очі пацієнта, а й щоденне психологічне і фізичне виснаження. Життя вчителя – це не тільки букети квітів на свята, а ще й перевірка зошитів, великі класи з учнями, до кожного з яких потрібно шукати індивідуальний підхід.
Чи не здається вам, що за певним штампом професії ми вже не можемо розгледіти саму людину, яка присвятила їй все життя?

Думки можна передавати по-різному. За до тексту ,малюнків. Почуття також можна передавати по-різному .кожен вибираю на свій смак. Ще в дитинстві я знайшла свій б, який на мою думку ідеально пасує мені. Танець-не тільки спорт, але й б передачі своїх почуттів, Того що твориться в твоїй душі, без слів. Це б життя, його постійне наповнення.
Чому іменно танець? Мені самій інтересно. В дитинстві я багато читала, дізнавалась багато різного, малювала і займалась іншими видами мистецтва, але саме танець мене захопив найбільше. Це було не зразу, пізніше, коли я дізналась що це не так просто, і в мене було натхнення працювати і вдосконалюватись.
Коли ти танцюєш-ти не просто можеш бути собою, ти не можеш бути кимось іншим, окрім себе. Танець дає свободу, і не залишаєжодного іншого вибору, як прийняти цю свободу, він дозволяє стати кращим і розвиватись.
Я мрію, щоб якнайбільше людей долучалися до мого захоплення. Нехай не на професіному рівні, нехай без навичок і теорій. людині не потрібного знати всіх правил таную, щоб подарувати собі радість руху.