Уформі твору-роздуму (до 20 речень) доведіть або спростуйте думку поетеси катерини горбовської: «немає такого іменника, якого не міг би прикрасити прикметник».
Прикме́тник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, тобто ознаку іменника. Із цього ми розуміємо, що прикметник в першу чергу тісно пов ’язан із іменником граматично. Прикметники за значенням поділяються на такі розряди: ·
якісні, що виражають ознаки предметів безпосередньо власним лексичним значенням: сумна пісня, яскрава особистість · відносні, що позначають ознаку предмета не безпосередньо, а через відношення його до іншого предмета, явища, дій: вступний тест, прикордонний пост; · присвійні, що виражають належність предмета певній істоті: материн рушник, Мартин зошит. Присвійні прикметники утворюються від назв людей і тварин : сестра — сестр-ин, Ольга — Ольж-ин, соб-ач-ий, кач-ач-ий.
Із цього ми бачимо, що прикметник надає глибшого змісту будь-якому іменнику. Завдяки прикметникам автор розширює малюнок, який описується у творі, що в свою чергу дозволяє нам, читачам, глибоко поринути в світ книги.
якісні, що виражають ознаки предметів безпосередньо власним лексичним значенням: сумна пісня, яскрава особистість ·
відносні, що позначають ознаку предмета не безпосередньо, а через відношення його до іншого предмета, явища, дій: вступний тест, прикордонний пост; ·
присвійні, що виражають належність предмета певній істоті: материн рушник, Мартин зошит. Присвійні прикметники утворюються від назв людей і тварин : сестра — сестр-ин, Ольга — Ольж-ин, соб-ач-ий, кач-ач-ий.
Із цього ми бачимо, що прикметник надає глибшого змісту будь-якому іменнику. Завдяки прикметникам автор розширює малюнок, який описується у творі, що в свою чергу дозволяє нам, читачам, глибоко поринути в світ книги.