У якому рядку всі дієприкметники недоконаного виду? * А залишений, политий, напоєний, позичений , акаючий;
Б зварений, працюючий, лежачий, шитий, вмираючий.
В сидячий, просіяний, печений, заколисаний;
Г діючий , ламаний; працюючий, палаючий, тертий,

Т. Шевченко. Розповідь про поета на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах» 
Мета: ознайомити учнів із дитинством видатного українського поета, умовами його життя, ро-звитком таланту; розкрити значення мрії, наполегливості в досягненні мети 
Очікувані результати: учні знають матеріал про життя та творчість письменника, розуміють значення того, що зробив поет для свого народу, відчувають пошану до великого україн-ця. 
Теорія літератури: біографічний твір. 
Обладнання: підручник, портрет Т. Шевченка, текст повісті С. Васильченка «В бур’янах», ілю-страції до твору, виставка ілюстрацій «Життєвий шлях Т. Шевченка» 
Тип уроку: вивчення нового матеріалу. 
 І. Актуалізація опорних знань учнів 
Перевірка домашнього завдання. 
Розповідь про одного з героїв п’єси-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка» (або від імені якогось героя). 
 ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку 
Вступне слово вчителя. 
У кожного народу є свої герої, які стають його провидцями, оборонцями, ватажками в бо-ротьбі за краще життя. В українців це Тарас Григорович Шевченко, той, хто заявив світу про свою батьківщину — Україну, гідно її представив як країну з високою духовною культурою, волелюбними традиціями. Про Великого Кобзаря й піде мова на сьогоднішньому уроці. 
 IІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу 
1. Бесіда. 
— Що вам відомо про Т. Шевченка? 
— Які твори цього поета ви вивчали? 
2. Розповідь учителя. 
План розповіді вчителя 
1) Нещасливе дитинство майбутнього поета. 
2) Петербург — знакове для Т. Шевченка місто. 
3) «Кобзар» Т. Шевченка. 
4) Поет у неволі. 
5) Останні роки життя поета. 

1) Нещасливе дитинство майбутнього поета. 
У селі Моринці, що на Черкащині, у хаті кріпака Григорія Шевченка серед морозної тем-ної ночі блиснув на все село один вогник — це народилася дитина. Для пана — нова кріпацька душа, а для України — великий поет, незламний Кобзар. Це сталося 9 березня 1814 року. 
Безтурботні дні дитинства були недовгими. Перше тяжке горе, що вразило серце малого Тараса,— смерть матері, й те, що мачуха, яку привів батько, перетворила рідну хату на пекло. 
У 12 років Тараса спіткало нове горе — раптово, простудившись у дорозі, помер батько.
2) Петербург — знакове для Т. Шевченка місто. 
Доля привела сімнадцятирічного Тараса до Петербурга, на той час — столиці Російської імперії, до міста, де сталися важливі події в його нелегкому житті, де він став художником і, завдяки відомим діячам живопису й літератури того часу,— вільною людиною (1838). 
3) «Кобзар» Т. Шевченка. 
Ще одна подія, знаменна не тільки в житті Тараса, а й важлива для всієї України,— вихід у світ книги віршів «Кобзар» 1840 року. 
4) Поет у неволі. 
За бунтівливі вірші Шевченка жорстоко покарали — 10 років солдатської муштри, які й підірвали його здоров’я. Вирок царя мав означати й духовну смерть Кобзаря — йому забороня-лося писати й малювати. Але зболена душа не могла мовчати, письменник творив, ховаючи малюнки й вірші в «захалявні книжечки». 
5) Останні роки життя поета. 
Через 10 років поета звільнили, він повернувся в Петербург, 1859 року ще раз, втретє і во-станнє відвідав Україну. Поет доживав свій страдницький вік у Петербурзі. Уже будучи хво-рим, видав український буквар для недільних шкіл, планував видати низку підручників. 
Помер Т. Шевченко 10 березня 1861 року. Його поховали на Смоленському кладовищі в Санкт-Петербурзі. Але в травні цього ж року тіло великого Кобзаря було перевезене в Україну. 
4. Коментоване читання уривків із повісті С. Васильченка «В бур’янах». 
Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це ле-генда… 

Україна - це неповторна країна. Вона була вільною до : листопад місяць , майдан , люди , призеденти, вогонь , бомби , пулі , щити , розвалини , смерть . Невже так тяжко було зупинитись , ці стріли , гармати були навкруги . Це не та країна в якій я хочу жити. Щоб сонце сіяло , і мирним небо було.Щоб люди всміхались , щоб діти не боялись - вийти на ганок і привіт по-українські сказати. Щоб сльози морем не текли , щоб синів і батьків не забирали і мертвими не повертали . Я хочу жить  у вільній країні , спокійній країні , щасливій країні.