У складних реченнях із сурядним і підрядним зв;язком поряд можуть стояти сполучники сурядності й підрядності, кома між ними ставиться лише тоді,
коли після підрядного речення немає другої частини парного сполучника (то,
так) або сполучника «але».
Наприклад: Закінчили обмолот пшениці, і, поки тік готували до обмолоту жита,
Левко був вільний (О. Десняк).
Але: Свій голос є у кожної струни, та струни всі - симфонія єдна, і як дзвенять у
злагоді вони, то може все і зробить все людина (М.Рильський).
При збігові сполучників сурядного і підрядного кому ставити ще і тоді, коли
підрядну частину речення можна опустити і від цього зміст речення не
порушується.
Наприклад: 3 того вечора я часто приходив до дядька Себастіяна, і, коли він мав
час, ми разом читали якусь книгу, газету чи гомоніли про всяку всячину.
Спробуйте опустити підрядну частину.
Міркуйте: зміст речення зберігається, отже ставимо кому перед і, перед коли.
Батьківський дім, рідний край, Вітчизна, Батьківщина – слова, якими ми визначаємо місця свого народження, шматочок планети Земля, де проживаємо зі своєю родиною.
Якщо запитати будь-яку людину: «Чи любить вона свій рідний край?», то у відповідь почуєш: «Так, звісно!» Любов до місця, де ти народився, не можна пояснити, вона просто існує у твоєму серці.
Я народилася у селі Велика Білозерка, в наймальовничішому для мене куточку України. Моя Білозерка прекрасна в будь-яку пору року. Навесні усе зеленіє і квітне, усе прокидається від довгого зимового сну й радіє новому життю.
Влітку, під променем сонця, повітря наповнюється ароматом духмяних степових трав, а навколо кружляє тополиний пух.
Восени всі вулиці наповнюються золотом дерев. Ну, а взимку все вкривають гори срібла. Всю цю красу я не проміняю ні за які багатства світу…
Нехай моя рідна Велика Білозерка не така відома у світі, як Київ чи Ялта, та я все одно люблю своє село, пишаюся його історією - а селу вже 242 роки! – і вірю у щасливе майбутнє. І кожен з нас своїми досягненнями, і добрими справами може прославити ім`я своєї маленької Батьківщини…