Взимку їжачок спав під купою хмизу. Та ось прийшла весна, з'явилась молода травичка. їжачок вийшов зі свого лігва.
На голках суха трава, мох, старе листя. Виліз їжачок, позіхнув, потягнувся і почав лапкою свою колючу шкіру обчищати. Об гілки, кущі потерся, язиком себе облизав.
Поглянув навколо себе, обтрусився їжачок і побіг на полювання. Цілу зиму він не їв, схуд, зголоднів. Тепер тільки натрапить на жучка чи жабку - зразу впіймає і з'їсть.
Скоро він сили набереться. Тоді зможе зі змією впоратись. Тільки б трапилась вона йому!
1. З кожною хвилиною мітингувальників ставало все більше (А. Шиян). 2. У залі робиться гарячіше. Хтось навстiж відчинив вікно у сад (Ирина Вільде). 3. Природа часто буває мудрішою за людину (Народна творчість). 4. Як трохи менше будете дбати про багатство, а більше про здоров’я, то дочекаетесь (М. Стельмах). 5. Вони гомоніли все тихіше і тихіше, із іх гомону виникала пісня (Леся Українка). 6. Швидше і швидше котилися хвилі, розливалися ширше і помалу заспокоювалися (Леся Українка). 7. Ну, от
і все. Одплачеться природа. Ій стане легше певне. Як мені (Л. Костенко).
Взимку їжачок спав під купою хмизу. Та ось прийшла весна, з'явилась молода травичка. їжачок вийшов зі свого лігва.
На голках суха трава, мох, старе листя. Виліз їжачок, позіхнув, потягнувся і почав лапкою свою колючу шкіру обчищати. Об гілки, кущі потерся, язиком себе облизав.
Поглянув навколо себе, обтрусився їжачок і побіг на полювання. Цілу зиму він не їв, схуд, зголоднів. Тепер тільки натрапить на жучка чи жабку - зразу впіймає і з'їсть.
Скоро він сили набереться. Тоді зможе зі змією впоратись. Тільки б трапилась вона йому!
1. З кожною хвилиною мітингувальників ставало все більше (А. Шиян). 2. У залі робиться гарячіше. Хтось навстiж відчинив вікно у сад (Ирина Вільде). 3. Природа часто буває мудрішою за людину (Народна творчість). 4. Як трохи менше будете дбати про багатство, а більше про здоров’я, то дочекаетесь (М. Стельмах). 5. Вони гомоніли все тихіше і тихіше, із іх гомону виникала пісня (Леся Українка). 6. Швидше і швидше котилися хвилі, розливалися ширше і помалу заспокоювалися (Леся Українка). 7. Ну, от
і все. Одплачеться природа. Ій стане легше певне. Як мені (Л. Костенко).