У поданих реченнях знайдіть граматичну основу, поруч у дужках вкажіть форму вираження присудка, тип односкладного речення. Зразок:
1. Задзвонили (3 ос., мн.) у Констанці рано в усі дзвони. (Н-О) 2. Учи (2 ос.одн.) дітей не страшкою, а ласкою. (У-О). 3.Осінь (підмет) цього року рання, тепла (складені іменні присудки). (Двоскладне)
1. Усоте прославляю буйноту життя.
2. Снігами вкрилися поля і луки.
3.Пахне навкруги гіркотою осені.
4.Радять мені жити без ілюзій.
5.Журбою біді не пособиш.
6. Вино мудрості п’ють із келиха розчарувань.
7.Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема.
8.Учи народ, учися і в народу.
9.Нас чекають, нас знають, нас люблять, нам вірять, нас ждуть.
10.Благословіть в дорогу, матері.
11.Вийшла я на Княжу гору глянути на красень Львів.
12.Таких чекають все життя заради лиш одної миті.
На канікулах наш клас ходив до історичного музею. Екскурсовод розповів нам багато цікавого. Ми бачили речі, якими користувались давні слов'яни: монети, жіночі прикраси, засоби праці, посуд, зброю.
Дуже цікаво було побачити народний одяг, чудові вишивані сорочки, рушники, яскраву українську кераміку, вироби з дерева, наприклад меблі, або скриню з вирізаними орнаментами. Козацькі шаблі, люльки, пістолети — все це хотілося потримати в руках.
В музеї багато документів, книг, які розповідають про історію України і історію нашого рідного міста. Виявилось, що навіть назви старих вулиць міста мають своє походження і свою історію.
Всі ми були дуже задоволені екскурсією і відчули свій зв'язок з багатьма поколіннями людей, що жили упродовж століть на нашій рідній землі і створювали її красу.
Дванадцять років тому на місці кукурудзяного поля і колгоспних ферм "виріс" молодий житловий масив. Білі багатоповерхівки височіли над землею, ніби торкаючись хмар рогачами телеантен, і самі нагадували хмари. Я і мої ровесники зростали разом із цим районом, тут нам усе близьке і знайоме.
Наша вулиця пряма і широка. Улітку тут багато зелені, адже на один бік припала лісосмуга, перетворена на затишну алею. З іншого, сонячного боку,— завжди багато квітів, проте і дерева за дванадцять років вже встигли підрости. Край вулиці виходить у поле. Із вікон верхніх поверхів відкривається чудовий краєвид — неосяжні зелені поля, які на початку літа золотяться соняшниковим сяйвом. Інший край вулиці впирається у широку автомобільну магістраль, за якою починаються приватні забудови. Хоча одноповерхові будиночки і претендують на оригінальність архітектури, я люблю багатоповерхівки. Особливо приємно дивитися на дев'ятиповерхівки з візерунками біля дахів — це будинки поліпшеного планування. Вони виділяються своєю оригінальністю. Вулиця дуже довга, а з обох її країв розташувалися "Універсами". їх спроектовано майже однаково, тому вулиця набуває своєрідного обрамлення.