У МЕНЯ ВСЕГО УМОЛЯЮ 1. Яке значення має дієприслівник? *
А. Виражає ознаку предмета за дією.
Б. Означає додаткову дію.
В. Означає дію або стан.
Г. Виражає ознаку дії чи стану.
2. На які питання відповідає дієприслівник? *
А. Як? Коли? Звідки?
Б. Чий? Який? Котрий?
В. Що роблячи? Що зробивши?
Г. Що робити? Що зробив? Що робитиму?
3. Яку синтаксичну роль виконує в реченні дієприслівник? *
А. Додатка.
Б. Означення.
В. Обставини.
Г.Присудка.
4. Які морфологічні ознаки дієслова має дієприслівник? *
А. Вид, час, незмінність.
Б. Незмінність, вид.
В.Число, рід.
Г. Рід, вид.
А.Кладучи, залишивши, присвячують.
Б. Освітлюючи, штовхаючи, відшкодували.
В. Нагадуючи, саджаючи, стверджую
6. Які морфологічні ознаки прислівника має дієприслівник? *
А. Змінюється за родами, числами, відмінками.
Б. Має ступені порівняння.
В. У реченні виступає означенням.
Г. поєднує граматичні ознаки дієслова і прислівника.
7. Виберіть рядок, у якому всі дієприслівники з не пишуться разом. *
А. (Не) хтуючи, (не) дочуваючи, (не) покоячись.
Б. (Не) зробивши, (не) вгаваючи, (не) виховуючи.
В. (Не) славлячи, (не) записавши, (не) дивлячись.
Г. (Не) навидячи, (не) звертаючи, (не)подумавши.
8. Укажіть речення, у якому допущено граматичну помилку (розділові знаки пропущено). *
А. Струснувши із себе іній сосною було розбуджено білочку.
Б. Лапаті пухнасті сніжинки падали кружляючи.
В. Сумуючи засніжені берізки чекали весни.
Г. Поля укрившись білою пухнастою ковдрою міцно спали.
9. Укажіть речення, у якому правильно розставлені розділові знаки. *
А. Парки й сквери, поринувши в глибоку задуму були несказанно прекрасними.
Б. Падаючи сніг, кружляв і легенько опускався на землю.
В. Ялинки, одягнувши білосніжне вбрання, стояли зачаровані.
Г. Осики, тихо погойдувалися, нашіптуючи одна одній свої таємниці.
Вихід друком першої збірки Тараса Шевченка "Кобзар" 18 квітня 1840 року був знаменною подією не лише в історії української літератури, а й в історії самосвідомості українського народу. Відразу після появи збірки його поетичні твори з'являються й на сторінках літературно-художніх альманахів і збірників, підсилюючи те величезне враження, яке справив на українське суспільство "Кобзар".
Саме альманахи – неперіодичні збірники широкого змісту, упорядковані здебільшого за певною тематикою, жанровою чи стильовою ознакою – починають дедалі більше відігравати конструктивну роль у формуванні суспільної свідомості в період становлення нової української літератури. Структурно альманахи містили твори різних авторів, спочатку поезії, оповідання, нариси, а згодом і статті наукового, публіцистичного та літературно-критичного характеру. Такі альманахи являли собою окремі номери журналів, що видавалися одноразово, щорічно або ж час від часу. Їх поява і значне поширення в українській літературі були зумовлені майже повною відсутністю періодичної преси. Деякі з них за популярністю і ступенем поширення в певні періоди випереджають газети і журнали, перебувають на провідних позиціях як у журналістському, так і в літературному процесі. Це "Украинский альманах", який є першим таким збірником і виданий 1831 року Ізмаїлом Срезневським та Іваном Розковшенком у Харкові, "Украинский сборник" (Кн. 1 – 2, 1838–1841), заснований також Ізмаїлом Срезневським, "Русалка Дністровая", виданий 1837 року в Будапешті учасниками "Руської трійці" Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Головацьким, "Сніп", виданий стараннями Олександра Корсуна у Харкові 1841 року та ін.
Були надзвичайно помітними й привертають значну увагу літературознавців і критиків ті українські альманахи, що містили твори Тараса Шевченка та побачили світ за його підтримки. Їх поява не мала системного характеру, і здебільшого була зумовлена суб'єктивними чинниками, ініціативою та невсипучою енергією окремих культурних діячів. За життя автора його твори виходили в альманахах "Ластівка", "Молодик", "Хата".