ТВОЄ МАЙБУТНЄ
Одним з найважливіших кроків у житті є вибір
професії. Адже лише займаючись тим, що тебе
цікавить, приносить радість, ти відчуватимеш
життєву повноцінність. Тому не можна
покладатися на випадковість, квапитися.
Потрібно добре подумати як батькам, так і
самим молодим людям.
Набагато частіше на вибір майбутнього фаху
впливають батьки, їхня робота, уподобання. Та
не завжди це можна вважати найкращим. Свою
майбутню спеціальність треба обирати
самостійно, цілеспрямовано.
Часто підлітків ваблять майбутні титули, блиск
сцени або великі заробітки. Проте чи можуть
подібні аргументи бути остаточними у виборі
свого майбутнього? Віддаючи перевагу
«грошовитим» професіям, треба пам’ятати, що
високооплачувана робота буває складнішою й
важчою фізично чи розумово, вимагає більшої
відповідальності, багато часу тощо. До того ж
гроші, високе становище самі по собі не завжди
гарантують задоволення роботою.
Тим, хто обирає професію, варто задуматися, чи
не оцінюють вони життєві перспективи
подібним чином. І не зайве нагадати, що
більшість наших громадян мають не престижні,
а корисні, необхідні й цікаві професії (За І.
Томаном).
Виконайте завдання до тексту
1. Визначте та запишіть тему й основну думку
тексту.
2. Користуючись схемою «Основні ознаки
тексту», доведіть, що прочитане висловлення є
текстом. Свою відповідь розпочніть так:
«Прочитане є текстом, тому що в ньому можна
визначити тему й основну думку...».
3. Поміркуйте, що виражає заголовок - тему чи
основну думку тексту.
4. Доберіть заголовок, який виражав би основну
думку тексту.
У житті кожної людини настає момент, коли з'являється проблема вибору професії. Для того щоб прийняти правильне рішення, в першу чергу потрібно зрозуміти для себе, що таке професія. Хтось вважає, що це заняття, яке має бути у кожного, це джерело фінансів, і, відповідно, джерело життя. Хтось думає, що професія - це головне ремесло життя, улюблена справа, заняття для душі. А хтось і зовсім вважає, що професія людині необов'язкова. Але все-таки як же вибрати професію до душі?
Школяр не до кінця розуміє, що йому потрібно, а батьки намагаються запропонувати свій варіант. Часто думки не співпадають і виникають різні суперечки і обговорення. Буває так: проживаючи життя людина розчаровується в життєвому призначенні і навчається знову на іншу службу.
По-перше, потрібно розуміти, що саме цій справі ви будете віддавати більшу частину свого часу, уваги і сил. Наприклад, якщо ви роздумуєте стати шахтарем, потрібно враховувати, що ця робота - одна з найбільш фізично важких і небезпечних в світі. А якщо вам подобається проводити час з дітьми і ви хочете стати вчителем або вихователем, то потрібно знати, що така робота вимагає доброзичливості, вихованості, вміння контролювати емоції.
По-друге, слід враховувати свої особисті інтереси. Наприклад, якщо ви творча людина і хочете творити для людей, то вам навряд чи піде професія бухгалтера або економіста, краще придивитися до більш креативним професіями: дизайнер, музикант, актор. Ваше улюблене заняття повинно стати основою майбутньої професії, тоді трудові будні будуть щасливими і дуже продуктивними.
По-третє, варто оцінити свої здібності. Ваша професія повинна відповідати вашим можливостям. Якщо ви завжди мріяли виступати на сцені, але ваш талант більше проявився у вивченні математики, то куди логічніше буде вибрати заняття в галузі точних наук. Потрібно розуміти, що кожна професія вимагає певних якостей і навичок.
Також необхідно вивчити перспективи певної професії, наскільки вона затребувана і важлива в сучасному світі. Наприклад, у Великій Британії ще за часів промислової революції існувала професія людини-будильника, але з розвитком технологій необхідність в такому «будильнику» відпала сама собою. У сучасному світі активно розвиваються галузі інформаційних технологій, нанонауки, нейрохірургії.
Від вибору підходящої професії залежить ваше майбутнє, а також те, з яким настроєм ви будете приходити щодня на роботу, будете ви її вважати улюбленою справою або мукою. Вибір за вами!
1) Мабуть природа створила хлібну зернину в мить такого високого натхнення, в мить щедрого осяяння, яке потрачене нею і на саму людину. (2) І в чи не найголовнішому слові нашої мови «життя» предки не лише воздали заслужену хвалу житу-годувальнику, а визнали його правічні заслуги в долі людства. (3) В зернину, в цей маленький тугий злиточок матерії стільки вкладено життєвої мудрості, добра і віри в безсмертя, що його таїна й досі здається нам магічною. (4) Все у нас від нього, від хліба. (5) А втім і самі ми, кожен із нас — дитина своїх батьків, свого народу й хліба (В. Яворівський).
Познач речення, у яких пропущено розділові знаки.
— Познач речення, ускладнені однорідними членами речення.