Твір золоті ворота "чимало історичних пам'яток на українських" Чимало історичних пам’яток на землі українській. Вони мовчать, але їх чують, вони напівзапали в землю, але їх видно і крізь товщу віків. Такими є Золоті ворота Києва. Через них можна розгледіти минуле й майбутнє міста Кия.
Золоті ворота були зведені Ярославом Мудрим. Яким був первісний вигляд Золотих воріт? Вони становили собою архітектурну тріаду: власне ворота, фортечну вежу, храм. Три споруди різного призначення доречно й гармонійно злились у єдине ціле.
Брама замикала пояс оборонних укріплень міста. Довжина цього поясу сягала трьох з половиною кілометрів.
Вежа була прямокутна, з високою аркою, яку вгорі прикрашала декоративна кладка. З боку поля фортечна вежа мала три яруси вікон-бійниць.
Однокупольний храм Благовіщення здіймався над склепінням воріт. Він був розписаний вишуканими фресками.
Перед воротами був глибокий рів, через який перекидали підйомний міст.
Київ завжди гостинно відчиняв двері перед бажаними гостями: посольствами далеких і близьких країн, купецькими караванами. Але ворогів Золота брама завжди жахала. Літописи свідчать, що ніхто з напасників не зміг прорватися до Києва через Золоті ворота. Не змогли цього зробити й лави Батия – вони ввірвалися до міста з боку Лядських воріт. Прорвавши укріплення, кочівники знищили місто.
«Усе на світі боїться часу, але час боїться пірамід», - говорили давні єгиптяни. Безперечно, Золота брама – не колоси-усипальниці серед пісків пустелі. Проте справа не в розмірі. Будь-яке визначне творіння людських рук непідвладне часові. Не запали в Лету й Золоті ворота. 1832 р. їх відкопали. Брама – ровесниця всесвітньовідомої Київської Софії – вдруге побачила світ.
У 1982 році археологи та архітектори відбували церкву над Золотими воротами. Під новобудовою-макетом зображено руїни давніх Золотих воріт, зведених великим київським князем Ярославом Мудрим.
Объяснение:
Для исследователя иные исторические эпохи примечательны тем, что могут дать богатую информацию и пищу для размышления о том, как падок человек на всевозможные модные безделушки и украшения. В данной статье речь пойдёт о «новоявленном» модном течении, которое сейчас особенно распространено среди молодёжи (и оказывается среди людей отнюдь не юного возраста) – это стремление приукрасить своё тело «специфическим» рисунком, т.е. – татуировкой. Исторические факты и свидетельства говорят о том, что татуировка («tattoo» или "tatu" означает "рана", "знак") – это очень древнее искусство. Первое упоминание о татуировке можно встретить в работах известных античных авторов, например: древнегреческий историк Геродот, описывая быт и культуру скифского народа упоминает, что скифские князья и воины наносили специальные татуировки на свои тела, чтобы подчеркнуть и подтвердить своё благородное происхождение и отношение к привилегированному классу. «Последующие исследования обнаружили, что скиф без татуировок мог принадлежать только к низшему сословию племени, касты, рода.
«Раскопки в Горном Алтае в 1948 году Пазырской группы курганов пролили свет на татуировку скифских племен. Уникальной находкой стало тело скифского вождя. Этот вождь погиб в бою. Его череп был пробит в трех местах боевым чекалом. Набальзамированное тело погребли вместе с женой и наложницей. Погребение относят к 5-4 вв. до н.э Татуированными у вождя оказались грудь, спина, обе руки и голени.
- Юначе, підкажіть, будь-ласка, як доїхати до обласної лікарні.
- Я можу провести Вас до тролейбусної зупинки, якщо хочете.
- Дякую, Ви дуже люб’язні.
- Ви, мабуть, уперше в нашому місті?
- Ні, але була тут дуже давно й погано орієнтуюся.
- Вам подобається місто?
- Не дуже. Багато шуму та зайвої метушні.
- Невже й будівлі на цій вулиці не подобаються?
- Будівлі дуже подобаються. Особливо старовинні.
- Так, сучасні будинки одноманітні, серед них небагато цікавого. А ось і потрібна Вам зупинка. Їхати треба п’ятим маршрутом, лікарня якраз на кінцевій зупинці.
- Щиро вдячна Вам! З Вами було приємно поговорити. До побачення!
- Бажаю успіху!
Объяснение: