Якось я залишився вдома один. Робити було зовсім нічого, і тому я вирішив подивитись телевізор. Взагалі-то я не дуже люблю його дивитись і проводжу вільний час із друзями або за гарною книжкою, але сьогодні гуляти було холодно, а книжка, як на зло, скінчилась. Я перемикав з одного канала на інший, поки не знайшов програму, в якій розповідалось про різні країни. Програма мене дуже зацікавила. Я почув багато про Великобританію, США та Австралію. Ведучий розповідав про географічне розташування країн, про їх історію, традиції, про політичне становище. Було сказано і про високий економічний розвиток цих країн. Коли програма скінчилась, я вимкнув телевізор та подумав, що, мабуть, жителі цих країн пишаються тим, що живуть там. У той самий час мені спало на думку поміркувати трохи, чи можу я пишатись своєю країною.
Наша Батьківщина знаходиться майже у самому центрі Європи, а якщо бути точним, то географічний центр Європи знаходиться недалеко від міста Рахів, що в Закарпатській області. Якщо спробувати згадати історію нашої країни, то можна виявити, що вона налічує вже понад тисячу років. Щоправда, спочатку вона входила до держави Київська Русь, яка з'явилась ще за багато років до того, як утворилась Росія. Як я пам'ятаю, Росія виникла тому, що деякі жителі Київської Русі не хотіли підкорятись її законам та втекли у східні ліси, де і побудували нове царство. Наші предки українці були хоробрими воїнами, вони завжди бились за свою країну, поки останній воїн ще міг держати у руках спис та булаву. У нашій історії присутні такі славетні імена князів, як Олег, Мстислав, Володимир, Ярослав, княгиня Ольга. Відомо, що Володимир охрестив руський народ у християнську віру, Ярослав прославився тим, що за часів його правління в нашій країні було збудовано багато храмів та бібліотек, а княгиня Ольга була мудрою та сміливою жінкою, яка справедливо використовувала надану їй владу. Коли пригадую часи козацтва, на думку спадають імена славетних гетьманів Хмельницького та Мазепи, які зробили Україну сильною та прославили на весь світ.
Дивіться також
Окрім славетного минулого, у нас багато чудових традицій. У ніч перед Різдвом молодь співає колядки, на Великдень наші матусі та бабусі печуть смачні паски та освячують їх у церкві, і це я вам нагадав лише дві, а як їх багато! На жаль, у великих містах люди поступово забувають деякі з них, але в селах більшості традицій завжди дотримуються і поважають їх.
Зайняття улюбленими справами є невід'ємною частиною повноцінного людського життя. Звичайно, я також маю палке захоплення, надихаючись і наповнюючись ним. Я готова розказати про своє найяскравіше хобі - читання художніх книг.
Я неабияк ціную акуратність і порядок при виконанні обраного діла, тож завжди ретельно готуюсь до читання, звільняючи місце на власному столі. Мені надзвичайно подобається затишна атмосфера, тож прикрашаю свій простір ароматом запашного чаю, залишаючи його на гарному блюдечці поряд. Нарешті я відкриваю сторінку цікавої, неперевершеної книжки, намилувавшись привабливою обкладинкою, і розчиняюся в неймовірних описах навколишнього і внутрішнього світу головного героя, занурююсь у надзвичайну історію та лечу на крилах мрій під небосхилом неповторної творчості талановитого письменника, плекаючи волю сильного слова та обдарованість автора. Я посилюю смак вражень, отримуючи їх зі сторінки за сторінкою, гарячим завареним чаєм і насолоджуюсь подорожжю над високими горами та заплутаними хащами сюжету, насичуючись потужними емоціями та повільно, непримушено заспокоюючи запалене серце. Останній абзац - і розділ прочитаний. А я - щаслива та задоволена, маючи готовність підкорювати свої найхоробріші мрії та поширювати світло й добро на сторінках власного життя. Тремтячими пальцями я турботливо закриваю книгу, немов зачиняючи вхід у портал до фантастичних реалій, і повертаю на близьку полицю, щоб наступного дня знову відчути те піднесення, котре зараз намагалась передати.
Таким захопливим чином спливає зайняття моєю улюбленою справою, нагадуючи справжню медитацію, що наділяє душу безмежною свободою. А завдяки чому ви розправляєте свої крила?
Пишаюся тим, що я українець
Якось я залишився вдома один. Робити було зовсім нічого, і тому я вирішив подивитись телевізор. Взагалі-то я не дуже люблю його дивитись і проводжу вільний час із друзями або за гарною книжкою, але сьогодні гуляти було холодно, а книжка, як на зло, скінчилась. Я перемикав з одного канала на інший, поки не знайшов програму, в якій розповідалось про різні країни. Програма мене дуже зацікавила. Я почув багато про Великобританію, США та Австралію. Ведучий розповідав про географічне розташування країн, про їх історію, традиції, про політичне становище. Було сказано і про високий економічний розвиток цих країн. Коли програма скінчилась, я вимкнув телевізор та подумав, що, мабуть, жителі цих країн пишаються тим, що живуть там. У той самий час мені спало на думку поміркувати трохи, чи можу я пишатись своєю країною.
Наша Батьківщина знаходиться майже у самому центрі Європи, а якщо бути точним, то географічний центр Європи знаходиться недалеко від міста Рахів, що в Закарпатській області. Якщо спробувати згадати історію нашої країни, то можна виявити, що вона налічує вже понад тисячу років. Щоправда, спочатку вона входила до держави Київська Русь, яка з'явилась ще за багато років до того, як утворилась Росія. Як я пам'ятаю, Росія виникла тому, що деякі жителі Київської Русі не хотіли підкорятись її законам та втекли у східні ліси, де і побудували нове царство. Наші предки українці були хоробрими воїнами, вони завжди бились за свою країну, поки останній воїн ще міг держати у руках спис та булаву. У нашій історії присутні такі славетні імена князів, як Олег, Мстислав, Володимир, Ярослав, княгиня Ольга. Відомо, що Володимир охрестив руський народ у християнську віру, Ярослав прославився тим, що за часів його правління в нашій країні було збудовано багато храмів та бібліотек, а княгиня Ольга була мудрою та сміливою жінкою, яка справедливо використовувала надану їй владу. Коли пригадую часи козацтва, на думку спадають імена славетних гетьманів Хмельницького та Мазепи, які зробили Україну сильною та прославили на весь світ.
Дивіться також
Окрім славетного минулого, у нас багато чудових традицій. У ніч перед Різдвом молодь співає колядки, на Великдень наші матусі та бабусі печуть смачні паски та освячують їх у церкві, і це я вам нагадав лише дві, а як їх багато! На жаль, у великих містах люди поступово забувають деякі з них, але в селах більшості традицій завжди дотримуються і поважають їх.
Зайняття улюбленими справами є невід'ємною частиною повноцінного людського життя. Звичайно, я також маю палке захоплення, надихаючись і наповнюючись ним. Я готова розказати про своє найяскравіше хобі - читання художніх книг.
Я неабияк ціную акуратність і порядок при виконанні обраного діла, тож завжди ретельно готуюсь до читання, звільняючи місце на власному столі. Мені надзвичайно подобається затишна атмосфера, тож прикрашаю свій простір ароматом запашного чаю, залишаючи його на гарному блюдечці поряд. Нарешті я відкриваю сторінку цікавої, неперевершеної книжки, намилувавшись привабливою обкладинкою, і розчиняюся в неймовірних описах навколишнього і внутрішнього світу головного героя, занурююсь у надзвичайну історію та лечу на крилах мрій під небосхилом неповторної творчості талановитого письменника, плекаючи волю сильного слова та обдарованість автора. Я посилюю смак вражень, отримуючи їх зі сторінки за сторінкою, гарячим завареним чаєм і насолоджуюсь подорожжю над високими горами та заплутаними хащами сюжету, насичуючись потужними емоціями та повільно, непримушено заспокоюючи запалене серце. Останній абзац - і розділ прочитаний. А я - щаслива та задоволена, маючи готовність підкорювати свої найхоробріші мрії та поширювати світло й добро на сторінках власного життя. Тремтячими пальцями я турботливо закриваю книгу, немов зачиняючи вхід у портал до фантастичних реалій, і повертаю на близьку полицю, щоб наступного дня знову відчути те піднесення, котре зараз намагалась передати.
Таким захопливим чином спливає зайняття моєю улюбленою справою, нагадуючи справжню медитацію, що наділяє душу безмежною свободою. А завдяки чому ви розправляєте свої крила?