Чи настане час коли в кожній родині спілкуватимуться укр мовою? Ніхто на це питання, ще не давав відповіді. Щоразу ми чуємо, коли український народ спілкується російською, при цьому вживаючи неправильні слова та інтонацію. Хіба не соромно? Розмовляють другорядною мовою (російською),так ще не правильно,а що можна казати за українську - милозвучну мову? От раніше у кожній хаті урочисто Й з радісттю спілкувались українською мовою.Зараз рідше знайдешь таку людину,особливо у великому місті. Радше поїхати до села й почути теплі українські слова. Нібито у школі вивчають її, проте дуже некрасиво виходить, коли українську та російську мови разом вживають - це вже суржик. Але зараз не про це. Українська мова в родині - проблема суспільства 21 століття. Якщо все переосмислити, відправцювати у плані орфграфіі,усного мовлення, українська мова навпаки додасть приємності говорити, тощо.Я звичайно розумію,кожен розмовляє так, як йому зручно. Та це вже не принципи людини, це вже закладено з самого народження,тільки при вивченні, думка може змінитись. Можна вивчати багато мов, проте все одно обереш ту,яка серцю мила. Чи стане період,що у кожній родині розмовлятимуть українською?Скоріше ні,чим так. Я можу помилятися, проте в Україні багато націй, це :українці,росіяни,поляки,чехи й т.д. І рідна мова в них закладена у душі.
От, павло, ми з тобою молодці! виступили як требе! краще за всіх. - звісно, кращі. чи ти бачив, щоб хтось грав краще нас? - ні. - я теж. але головне те які відчуття я отримав. серце моє мліло коли виходив на публіку. яка ж велика зала. не помічав раніше йього. а тепер коли - так, так у мене це саме. мені, навіть, страшно трохи було. а якби забув що! стидно було б потім євгенії олексіївні в очі дивитися. - і з цим згоден. та таки впоралися ми з тобою. - от у мене зараз відчуття немов щрсь таке велике здійснив. - а в мене ніби я весь страх там залишив і чекає він мене там, та нічого все вже позаду. - так. це точно.
Ніхто на це питання, ще не давав відповіді. Щоразу ми чуємо, коли український народ спілкується російською, при цьому вживаючи неправильні слова та інтонацію.
Хіба не соромно? Розмовляють другорядною мовою (російською),так ще не правильно,а що можна казати за українську - милозвучну мову?
От раніше у кожній хаті урочисто Й з радісттю спілкувались українською мовою.Зараз рідше знайдешь таку людину,особливо у великому місті. Радше поїхати до села й почути теплі українські слова.
Нібито у школі вивчають її, проте дуже некрасиво виходить, коли українську та російську мови разом вживають - це вже суржик. Але зараз не про це.
Українська мова в родині - проблема суспільства 21 століття. Якщо все переосмислити, відправцювати у плані орфграфіі,усного мовлення, українська мова навпаки додасть приємності говорити, тощо.Я звичайно розумію,кожен розмовляє так, як йому зручно. Та це вже не принципи людини, це вже закладено
з самого народження,тільки при вивченні, думка може змінитись. Можна вивчати багато мов, проте все одно обереш ту,яка серцю мила.
Чи стане період,що у кожній родині розмовлятимуть українською?Скоріше ні,чим так. Я можу помилятися, проте в Україні багато націй, це :українці,росіяни,поляки,чехи й т.д. І рідна мова в них закладена у душі.