Ми з другом довго розмовляли на перерві про НЛО. Ні він, нія не вірили у його існування. Аж ось до нас підійшла Оксанка, однокласниця, і сказала:- А ось і даремно. НЛО існує!Ну що за дурне дівчисько!Ввечері я ліг спати, вже давно забувши про нашу з другом розмову. Аж ось хтось потукав мені у вікно. Я підійшов до вікна і почав дивитися. Внизу стояв кремезний яскравий чоловічок, жовтий, з рудими плямами ни тілі, з великими зеленими очима і широкою посмішкою. Я перелякано відкрив вікно. Він якось дивно заговорив. Ось що я розібрав:- Привіт! Я Систимікус! Я б хотів, щоб ти передав привіт Оксані! Щось я давно ї не бачив! Щиро дякую! Бувай!Я повільно закрив вікно, будучи дуже здивованим і не знаючи, що відповісти. Так і закінчилась моя зустріч з інопланетянином.
