В усі часи мудреці замислювались над питанням як пізнати світ. Деякі багато вчились і подорожували деякі шукали відповідь у собі,деякі прагнули знайти правду, роблячи добрі справи і допомагаючи людям. Ніхто не помилявся, істина була поруч. Кожна людина обирає свій шлях пізнання і кожен особисто для неї є правильним. На мою думку, далеко ходити не треба - відповідь криється в тобі самому. Кожна людина в світі індивідуальна і неповторна, цікава й глибока, наче океан, а її внутрішній світ, як космос - неосяжний, пізнати і зрозуміти який дуже непросто. Одне діло - вивчати і намагатися порозумітися з іншими людьми, зовсім інше - досконало пізнати себе, зрозуміти себе, налагодити зв"язок зі своїм внутрішнім світом, подружитися з собою. Так,саме подружитися, як би дивно це не звучало. Людина, яка порозуміла себе, може вправно себе вдосконалювати, отже, змінюватися на краще. З порозумінням себе приходить і порозуміння з навколишнім світом. "Мудрець пізнає світ, не виходячи з дому". Це як,запитаєте ви? Можливо інтернет або засоби масової інформації? Аж ніяк. Вислів з"явився дуже давно, коли про інтернет та інші ЗМІ і подумати ще не могли. У ролі "мудреця", що пізнає світ, може бути кожен. Світ складається з людей: люди йогонаповнють, люди його змінюють. Уся заковика в тому, що пізнаваючи одного себе, пізнаєш світ. Тому що "Для всьго світу ти лише хтось, а когось ти - цілий світ". Почни з вивчання самого себе, і тобі легше буде зрозуміти інших. З налагодженням зв"язку між собою і своєю підсвідомістю місточок розуміння від тебе до навколишнього світу паралельно росте. Тому, щоб досягти вершин взієморозуміння зі світом, раджу вам перщ за все звернути увагу до вислову Г.Сковороди.
Узагалі моя кімната не зовсім особисто моя, тому що в ній стоїть телевізор. А телепередачі дивляться й батьки. Але у всьому іншому хазяїн тут я. Тут знаходяться мій письмовий стіл, книжкова шафа і книжкові полиці, диван, на якому я сплю, невеликий столик-тумбочка, де зберігаються мої ігри. Поруч — велике крісло, забравшись у яке з ногами, я люблю читати. А головне — в моїй кімнаті є куточок, де стоїть магнітофон і висять на стіні дві карти, різні таблички й цікаві мені картинки. Хочу пояснити, що це за таблички. Я їх давно колекціоную. Наприклад, є такі: «Без стуку не заходити», «Ідучи — гасіть світло», «У нас не палять», «Дотримуйтеся тиші» тощо. Висять вони просто так, без системи. Я знаходив їх на різних розвалах, деякі мені дарували. Мама час від часу погрожує, що викине, але мені вони подобаються.Одна з двох карт — це карта нашої області. Я люблю іноді відшукувати на ній селища, річки, про які щось почув, відзначати місця, де вже побував.Я дуже люблю свою кімнату і, коли їду куди-небудь, незабаром починаю за нею нудьгувати. В ній улітку завжди прохолодно, тому що у вікна заглядають два величезних каштани, а взимку тепло й затишно завдяки гарячій стінці каміна.
