Твір-роздум на суспільно-політичну тему в публіцистичному стилі на одну із запропонованих тем: "Я мав би за найвищу нагороду потрібним бути рідному народу", "Подаруй нам, Боже, козацьку відвагу, через терни йдучи, досягти мети!", "Світ починається з власної душі"

З країв даху опустили свої вуса-щупальця потворні дельфіни; їх хвости, здійняті вгору, чітко видно на тлі неба. Спинс дельфінів осідлали оголені жіночі фігури з тризубами в руках, а вздовж карнизів розсілися велетенські жаби. З колон бадьоро виповзають ящірки, морди носорогів дивляться з капітелей, а зі стін під вікнами висунулися голови слонів. Ні, це не нічний кошмар, і не опис картин сюрреалістів. Це – легендарний «Будинок з химерами». Єдиний у своєму роді, незвичайний, дивний, фантастичний і оповитий легендами.Чого тільки вам не розкажуть кияни про цей шедевр архітектури! І те, що Владислав Городецький побудував його на згадку про потонулу дочку (нібито тому й русалки з дельфінами оселилися на даху будинку), і те, що архітектор уклав парі, що зможе побудувати будинок на ділянці, непридатній для забудови через надто крутий схил. Існує й більш прагматична версія: нібито будинок – це грандіозна реклама нового на той час матеріалу – цементу. Адже вся обробка будинку виконана саме з нього. А власник одного з перших у Києві цементних заводів навіть безкоштовно постачав цемент на будівництво.Після революції будинок націоналізували. Там у різний час розташовувалися і штаб військово-трудової дружини, і Ветеринарне управління, і комунальні квартири, і поліклініка. А після реконструкції – з 2004 р. – унікальна будівля стала Малою резиденцією прийомів Президента України. Неможливо пройти повз, не затримавши погляд на дивовижно прекрасному будинку – творінню неабиякої фантазії любителя сафарі, парі та міфології. І, хто знає, можливо, коли на Київ спускається ніч, загадкові химери розправляють свої затерплі крила і злітають у небо, кружляючи понад містом і лякаючи випадкових перехожих. А з першими променями вранішнього сонця знову встромлюють свої пазуристі лапи в бетонні стіни фантастичного будинку.

Для мене моя матуся найгарн!ша й найрозумн!ша.Моя мама  енрг!йна та сучасна.Вона добре виглядае ,п!клуеться за свое здоров.ята займаеться спортом.   Атакож мама багато працюе.Через це в не! мало часу ,щоб прибирати та готовити !жу.Тому я з малечку вже сам себе обслуговую.  готовлю для себе сн!данок, мию п!длогу, купую продукти. Цим моя мама пишаеться, що в не! е так!й пом!чник. А в  в!льн! хвилини моя мама с!дае подивитись телев!зор ! пов,язати. !нод1 ми з мамою граемо у шахмати. Ще моя мама любить кв!ти. В не! дуже багато кв!т!в ростуть на п!дв!конн!.  Моя мама добра, сильна,найдорожча й кохана.