Твір-роздум на морально- етичну тему в публіцистичному стилі ( тема вільна) при написанні використовуємо вставні слова: таким чином, на мою думку, по-перше; по- друге; мабуть; отже
у кожної людини є місця, які багато для неї значать. у моєму житті найдорожче місце - це село, де живе моя бабуся ганна, мамина мама. я її дуже люблю і завжди рада приїхати до неї у гості. бабусина хата стоїть на околиці села, і прямо за хатою проходить стежка, якою можна пойти до лісу і на річку.
як же гарно за селом! вийдеш за околицю - і ідеш стежкою, вдихаючи пахощі квітучого лугу та соняшникового поля, що по боках стежки. десь за кілометр - розвилка. якщо повернути праворуч, попадещ до невеличкого ліску, де можна збирати гриби та ягоди або просто гуляти. у ліску водяться різні птахи та такі звірі, як їжаки, зайці, лиси, білки та навіть кабани. якщо вести себе у лісі тихо, то можна деяких з них побачити.
якщо з розвилки повернути ліворуч і пройти метрів триста, то попадеш на піщаний берег річки. сюди багато людей влітку ходить купатися. річка наша неширока і не дуже глибока, але дуже гарна: у соняшну погоду вода блищить, мов кришталева. по берегах річки ростуть верби, а у воді біля берега росте багато білого латаття. я дуже люблю ці білосніжні квіти, тендітні та ніжні. дивлюся на них та не можу надивитися. ми часто тут буваємо з бабусею та батьками. тому околиці бабусиного села для мене - обобливе місце, бо тут я провела багато часу і отримала велике задоволення.
у кожної людини є місця, які багато для неї значать. у моєму житті найдорожче місце - це село, де живе моя бабуся ганна, мамина мама. я її дуже люблю і завжди рада приїхати до неї у гості. бабусина хата стоїть на околиці села, і прямо за хатою проходить стежка, якою можна пойти до лісу і на річку.
як же гарно за селом! вийдеш за околицю - і ідеш стежкою, вдихаючи пахощі квітучого лугу та соняшникового поля, що по боках стежки. десь за кілометр - розвилка. якщо повернути праворуч, попадещ до невеличкого ліску, де можна збирати гриби та ягоди або просто гуляти. у ліску водяться різні птахи та такі звірі, як їжаки, зайці, лиси, білки та навіть кабани. якщо вести себе у лісі тихо, то можна деяких з них побачити.
якщо з розвилки повернути ліворуч і пройти метрів триста, то попадеш на піщаний берег річки. сюди багато людей влітку ходить купатися. річка наша неширока і не дуже глибока, але дуже гарна: у соняшну погоду вода блищить, мов кришталева. по берегах річки ростуть верби, а у воді біля берега росте багато білого латаття. я дуже люблю ці білосніжні квіти, тендітні та ніжні. дивлюся на них та не можу надивитися. ми часто тут буваємо з бабусею та батьками. тому околиці бабусиного села для мене - обобливе місце, бо тут я провела багато часу і отримала велике задоволення.
у кожної людини є місця, які багато для неї значать. у моєму житті найдорожче місце - це село, де живе моя бабуся ганна, мамина мама. я її дуже люблю і завжди рада приїхати до неї у гості. бабусина хата стоїть на околиці села, і прямо за хатою проходить стежка, якою можна пойти до лісу і на річку.
як же гарно за селом! вийдеш за околицю - і ідеш стежкою, вдихаючи пахощі квітучого лугу та соняшникового поля, що по боках стежки. десь за кілометр - розвилка. якщо повернути праворуч, попадещ до невеличкого ліску, де можна збирати гриби та ягоди або просто гуляти. у ліску водяться різні птахи та такі звірі, як їжаки, зайці, лиси, білки та навіть кабани. якщо вести себе у лісі тихо, то можна деяких з них побачити.
якщо з розвилки повернути ліворуч і пройти метрів триста, то попадеш на піщаний берег річки. сюди багато людей влітку ходить купатися. річка наша неширока і не дуже глибока, але дуже гарна: у соняшну погоду вода блищить, мов кришталева. по берегах річки ростуть верби, а у воді біля берега росте багато білого латаття. я дуже люблю ці білосніжні квіти, тендітні та ніжні. дивлюся на них та не можу надивитися. ми часто тут буваємо з бабусею та батьками. тому околиці бабусиного села для мене - обобливе місце, бо тут я провела багато часу і отримала велике задоволення.
у кожної людини є місця, які багато для неї значать. у моєму житті найдорожче місце - це село, де живе моя бабуся ганна, мамина мама. я її дуже люблю і завжди рада приїхати до неї у гості. бабусина хата стоїть на околиці села, і прямо за хатою проходить стежка, якою можна пойти до лісу і на річку.
як же гарно за селом! вийдеш за околицю - і ідеш стежкою, вдихаючи пахощі квітучого лугу та соняшникового поля, що по боках стежки. десь за кілометр - розвилка. якщо повернути праворуч, попадещ до невеличкого ліску, де можна збирати гриби та ягоди або просто гуляти. у ліску водяться різні птахи та такі звірі, як їжаки, зайці, лиси, білки та навіть кабани. якщо вести себе у лісі тихо, то можна деяких з них побачити.
якщо з розвилки повернути ліворуч і пройти метрів триста, то попадеш на піщаний берег річки. сюди багато людей влітку ходить купатися. річка наша неширока і не дуже глибока, але дуже гарна: у соняшну погоду вода блищить, мов кришталева. по берегах річки ростуть верби, а у воді біля берега росте багато білого латаття. я дуже люблю ці білосніжні квіти, тендітні та ніжні. дивлюся на них та не можу надивитися. ми часто тут буваємо з бабусею та батьками. тому околиці бабусиного села для мене - обобливе місце, бо тут я провела багато часу і отримала велике задоволення.