Колись давно , коли Україна прагнула до волі й самостійності Пантелеймон Куліш сказав :"Зовсім інша була б річ, якби ми єдиними устами і єдиним серцем трудилися над пробудженням суспільно-національної свідомості України". Серед чинників, що сприяють національній єдності, звичайно, найважливішим є мова.
"Кордони мови ніколи не збігаються з географією"- цей вислів сказав Павло Мовчан. У тих , для кого рідна мова важлива -ці кордони далекі , а ті хто спілкується на суржику -поступово звужується .Кількість українського слова сьогодні визначає якість національно-культурних процесів, що відбуваються в суспільстві, характеризує їхні потенційні можливості.
Найбільший скарб народу це його мова . Саме мова , яка віками, тисячоліттями складалася , шліфувалася на землі предків , передавалася з покоління в покоління , дедалі точніше і повніше
Якщо ви мрієте відвідати знамениті Єлисейські поля Парижа, ви побачите зовсім не те, що очікували. Сьогодні - це страшенно галаслива і газована автомобілями центральна вулиця , наповнена до того ж, чудернацькими витворами митців-авангардистів, обабіч багаторядної проїжджої частини .
Справжні єлисейські поля (у розумінні земного раю), збереглися в Україні, а саме на Черкащині, у благословенній Умані. Благословенній тому, що місто лежить в особливій кліматичній зоні, багатій сонцем, насиченій яскравим повітрям і немовби "закритій" від надмірних дощів. Саме тут наприкінці 18 століття граф Потоцький розпорядився спорудити один зі своїх маєтків і розбити навколо 20-гектарний дендрологічний парк, в якому було б зібрано унікальні дерева з усього світу. "Софіївка" - таку назву отримала літня резиденція графа, споруджена на честь його дружини Софії, кохання до якої було вистраждане багатолітньою забороною одружитися і недовгим щастя у шлюбі.
Відомий російський мандрівник І.М. Долгорукий відвідавши "Софіївку" 1810 року писав: "Ніщо не може зрівнятися з тим, що тут бачиш, усе зачаровує, захоплює. Сад цей - один із щасливих
і неодмінних наслідків мистецтва людського..."
Сьогодні "Софіївка" є цінним, науковим і культурно-освітнім центром. Кожний куточок парку, овіяний міфами і легендами стародавньої Греції та Риму, пов'язаний з переказами і та романтичними історіями про сімейне життя Потоцьких.
З якого б боку ви не знайшли до парку, він скрізь прекрасний!
Колись давно , коли Україна прагнула до волі й самостійності Пантелеймон Куліш сказав :"Зовсім інша була б річ, якби ми єдиними устами і єдиним серцем трудилися над пробудженням суспільно-національної свідомості України". Серед чинників, що сприяють національній єдності, звичайно, найважливішим є мова.
"Кордони мови ніколи не збігаються з географією"- цей вислів сказав Павло Мовчан. У тих , для кого рідна мова важлива -ці кордони далекі , а ті хто спілкується на суржику -поступово звужується .Кількість українського слова сьогодні визначає якість національно-культурних процесів, що відбуваються в суспільстві, характеризує їхні потенційні можливості.
Найбільший скарб народу це його мова . Саме мова , яка віками, тисячоліттями складалася , шліфувалася на землі предків , передавалася з покоління в покоління , дедалі точніше і повніше
відображає душу народу .
Якщо ви мрієте відвідати знамениті Єлисейські поля Парижа, ви побачите зовсім не те, що очікували. Сьогодні - це страшенно галаслива і газована автомобілями центральна вулиця , наповнена до того ж, чудернацькими витворами митців-авангардистів, обабіч багаторядної проїжджої частини .
Справжні єлисейські поля (у розумінні земного раю), збереглися в Україні, а саме на Черкащині, у благословенній Умані. Благословенній тому, що місто лежить в особливій кліматичній зоні, багатій сонцем, насиченій яскравим повітрям і немовби "закритій" від надмірних дощів. Саме тут наприкінці 18 століття граф Потоцький розпорядився спорудити один зі своїх маєтків і розбити навколо 20-гектарний дендрологічний парк, в якому було б зібрано унікальні дерева з усього світу. "Софіївка" - таку назву отримала літня резиденція графа, споруджена на честь його дружини Софії, кохання до якої було вистраждане багатолітньою забороною одружитися і недовгим щастя у шлюбі.
Відомий російський мандрівник І.М. Долгорукий відвідавши "Софіївку" 1810 року писав: "Ніщо не може зрівнятися з тим, що тут бачиш, усе зачаровує, захоплює. Сад цей - один із щасливих
і неодмінних наслідків мистецтва людського..."
Сьогодні "Софіївка" є цінним, науковим і культурно-освітнім центром. Кожний куточок парку, овіяний міфами і легендами стародавньої Греції та Риму, пов'язаний з переказами і та романтичними історіями про сімейне життя Потоцьких.
З якого б боку ви не знайшли до парку, він скрізь прекрасний!