Якийсь подорожній, бородатий дідуган, нахилився до кринички. 2. Неподалік подорожнього лежить його ноша , вовняна сумка, наповнена різьбленими орлами. 3. Дядько Ясько, легендарний мореплавець, на схилі віку зібрався провідати рідні місця. 4. Вечірня зірка, далека невідома красуня, алмазно світить із неба на чабанське подвір’я. 5. Світлою порошею курить Чумацький Шлях, шлях твоїх пращурів. 6. Старшокласники, хлопці й дівчата, невдовзі позникали в зелених виноградних хащах. 7. Щоранку тут можна побачити бійця морської піхоти Мартина Мамайчука
"Ось ми і виросли" як би це сумно не звучало, але так воно і є. Коли ми були малими, всі рушення за нас приймали дорослі, а зараз вже час за розум братися і нам, та вирішувати усі наши проблеми самим.
Як то кажуть "Без труда, не виловиш і рибку із пруда". Якщо ми і далі будемо сидіти на одному місці в очікуванні того що, все замість нас зробить хтось інший, то всі наші прекрасні мрії ніколи в житті не здійсняться, бо окрім нас самих, воно нікому не потрібно.
Я вважаю, що кожна людина має місце в своєму житті для подвигу, хай це буде маленьке діло, але ти знаєш що ти приклав усі свої зусилля, знання та любов до цього діла, спочатку краще починати з чогось малого, а далі буде більше.
Для того щоб якомога краще розвиватися, та досягти свої цілей можна вчитися не лише у наших українських поетів, також і в зарубіжних, бо в їх творах також дуже багато цікавого та корисного, але пам'ятайте " чужому научайтесь, й свого не цурайтесь" .
Якщо ти будеш робити все для своєї цілі з любов'ю та гарним бажанням, а не так що робишь, аби було. Так ніхто не робить, як кажуть"що посієш, те й пожнеш" якщо робити як-небудь, то гарного результату можеш навіть і не чекати, для успіху потрібно прикладати багато зусиль.
Якийсь подорожній, бородатий дідуган, нахилився до кринички. 2. Неподалік подорожнього лежить його ноша , вовняна сумка, наповнена різьбленими орлами. 3. Дядько Ясько, легендарний мореплавець, на схилі віку зібрався провідати рідні місця. 4. Вечірня зірка, далека невідома красуня, алмазно світить із неба на чабанське подвір’я. 5. Світлою порошею курить Чумацький Шлях, шлях твоїх пращурів. 6. Старшокласники, хлопці й дівчата, невдовзі позникали в зелених виноградних хащах. 7. Щоранку тут можна побачити бійця морської піхоти Мартина Мамайчука
Объяснение:
"Ось ми і виросли" як би це сумно не звучало, але так воно і є. Коли ми були малими, всі рушення за нас приймали дорослі, а зараз вже час за розум братися і нам, та вирішувати усі наши проблеми самим.
Як то кажуть "Без труда, не виловиш і рибку із пруда". Якщо ми і далі будемо сидіти на одному місці в очікуванні того що, все замість нас зробить хтось інший, то всі наші прекрасні мрії ніколи в житті не здійсняться, бо окрім нас самих, воно нікому не потрібно.
Я вважаю, що кожна людина має місце в своєму житті для подвигу, хай це буде маленьке діло, але ти знаєш що ти приклав усі свої зусилля, знання та любов до цього діла, спочатку краще починати з чогось малого, а далі буде більше.
Для того щоб якомога краще розвиватися, та досягти свої цілей можна вчитися не лише у наших українських поетів, також і в зарубіжних, бо в їх творах також дуже багато цікавого та корисного, але пам'ятайте " чужому научайтесь, й свого не цурайтесь" .
Якщо ти будеш робити все для своєї цілі з любов'ю та гарним бажанням, а не так що робишь, аби було. Так ніхто не робить, як кажуть"що посієш, те й пожнеш" якщо робити як-небудь, то гарного результату можеш навіть і не чекати, для успіху потрібно прикладати багато зусиль.