Як добре неспішно прогулюватися вулицею та відчувати, як на обличчя падають ніжні сніжинки! Вони повільно падають на землю, перетворюючись на справжній сніг. Наступаєш на нього та чуєш приємний хруст. І відразу розумієш — прийшла зима.Зима — найхолодніша пора року. Уявіть, йдеш стежкою і відчуваєш, як у тебе ніжно щипає обличчя від морозу. А на вікнах будинків з’являються химерні візерунки.
Біле покривало снігу, снігові шапки на деревах, іскристі бурульки на дахах виглядають просто фантастично. Тож не дивно, що споглядання краси навколо створює піднесений настрій. На душі стає тепло, хочеться веселитися. З’являється бажання зліпити снігову бабу чи сніговика, які будуть радувати всіх перехожих.
Сніжинки падають так красиво, що навіть серце завмирає. Відчуваєш себе, наче у казці. Здається, ось-ось почнеться щось чарівне.
Гарно навколо, чудово! Не дарма зиму називають дивовижною порою року!
Як добре неспішно прогулюватися вулицею та відчувати, як на обличчя падають ніжні сніжинки! Вони повільно падають на землю, перетворюючись на справжній сніг. Наступаєш на нього та чуєш приємний хруст. І відразу розумієш — прийшла зима.Зима — найхолодніша пора року. Уявіть, йдеш стежкою і відчуваєш, як у тебе ніжно щипає обличчя від морозу. А на вікнах будинків з’являються химерні візерунки.
Біле покривало снігу, снігові шапки на деревах, іскристі бурульки на дахах виглядають просто фантастично. Тож не дивно, що споглядання краси навколо створює піднесений настрій. На душі стає тепло, хочеться веселитися. З’являється бажання зліпити снігову бабу чи сніговика, які будуть радувати всіх перехожих.
Сніжинки падають так красиво, що навіть серце завмирає. Відчуваєш себе, наче у казці. Здається, ось-ось почнеться щось чарівне.
Гарно навколо, чудово! Не дарма зиму називають дивовижною порою року!
Объяснение:
надеюсь