Ще вчора стояли тріскучі морози, а сьогодні на вулиці раптом все змінилося. Стало якось по-особливому. Відразу і не зрозумієш, що сталося, але придивившись, ми бачимо, як почали танути бурульки. Їх краплі зливаються в унісон, створюючи цікавий мотив мелодії весни. А цей яскравий сонячний світ! Він же не просто став яскравим, але ще й відчувається виходить від нього тепло. Так і хочеться підставити своє обличчя тепла, першому весняному сонцю. А ось придивившись, ми бачимо пробиваються перші квіти, які стрімко рвуться на волю з-під снігу. Але це триватиме не довго, адже перший подих весни, про яку ми пишемо твір, опустилося на землю. Тому доказ веселі струмочки, що стрімко кудись біжать. Весна тільки починає вступати у свої права, а природа вже поспішає пробудитися і порадувати своїми першими фарбами. На вулицях стає жвавіше, метушливо. Кожен намагається довше побути на вулиці і по гати за перетворенням природи.
