Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них — світовідчуття та світосприймання нашого народу.
Дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно.
Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди, а, за українським повір'ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають вовкулаками.
Після хрещення до хати сходились родичі та сусіди. Не можна було приходити з порожніми руками.
Говорячи про сімейні звичаї українців, слід згадати про приймац-тво, яке було традиційним явищем сімейних відносин та полягало у переході чоловіка до батьків дружини, якщо в цьому була необхідність. За приймаків також вважались посиновлені сироти.
Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.
1. Денис почепив рушницю на плече, і не сказавши нікому й слова кудись пішов. 2. У плавнях затривожилась дика птиця, і крякаючи не могла заспокоїтися. 3. Хрипко крякаючи, пролетів грак мало не черкаючи вершечків сонних дубів.4. Акорди бабиного літа зітхнувши, падають в траву. 5. Гайвороння злітало все вище, і віддаляючись наче тонуло у велетенському озері. 6.У молодості, він міг працювати не втомлюючись.7. Вона не звикла сидіти, склавши руки. 8. Іван із жахом побачив, як виткнувшись з-за галузок затрясли головами бородаті цапи. 9. Можна робити добрі справи, і не чекаючи похвали.
Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них — світовідчуття та світосприймання нашого народу.
Дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно.
Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди, а, за українським повір'ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають вовкулаками.
Після хрещення до хати сходились родичі та сусіди. Не можна було приходити з порожніми руками.
Говорячи про сімейні звичаї українців, слід згадати про приймац-тво, яке було традиційним явищем сімейних відносин та полягало у переході чоловіка до батьків дружини, якщо в цьому була необхідність. За приймаків також вважались посиновлені сироти.
Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.
1. Денис почепив рушницю на плече, і не сказавши нікому й слова кудись пішов. 2. У плавнях затривожилась дика птиця, і крякаючи не могла заспокоїтися. 3. Хрипко крякаючи, пролетів грак мало не черкаючи вершечків сонних дубів.4. Акорди бабиного літа зітхнувши, падають в траву. 5. Гайвороння злітало все вище, і віддаляючись наче тонуло у велетенському озері. 6.У молодості, він міг працювати не втомлюючись.7. Вона не звикла сидіти, склавши руки. 8. Іван із жахом побачив, як виткнувшись з-за галузок затрясли головами бородаті цапи. 9. Можна робити добрі справи, і не чекаючи похвали.
Объяснение: