Шоколадний торт - мій найулюбленіший десерт з самого дитинства. І ніхто не готує його так смачно, як моя матуся. Сьогодні я уважно гатиму, як її ніжні і вправні руки будуть готувати цю незрівнянну смакоту.
Ось мама дістає з шафи потрібний посуд: полив"яні миски й скляні мисочки, складає в них потрібні продукти, які вона приготувала завчасно. Це масло, яйця, борошно, цукор, какао, ванілін, вершки та шоколад. Все це повинно мати кімнатуну температуру - це важливо!
Мама бере в руки сито і починає просіювати борошно, воно сіється у велику миску, як сніг з неба на землю, і вкриває її спочатку тонким шаром, а потім купкою. До борошна мама додає какоо і також ретельно його просіює. "Так воно набирається повітря і буде пухким", - пояснює мама.
В іншу мисочку вона розбиває яйця, додає туди ж цукор і починає збивати електричним міксером цю суміш. Ось вона збільшилася в об"ємі приблизно утричі. Тут настає дуже відповідальний момент: мама зосереджено додає в цю масу борошно з какао, ретельно орудуючи великою ложкою, схожою на лопатку.
"Ось майже готово", - коментує мама і викладає розчин у круглу форму. Форма відправляється у духовку, а мама починає готувати крем для торта. Збиває міксером вершки, додає ванілін, насипає цукор... Як же ж смачно усе це пахне! Так і хочеться лизнути!
Настав час виймати корж з духовки. Ось він лежить на дерев"яній тарелі - духмяний, теплий, наче живий, парує, холоне. Тоді мама розрізає його на три тонких пласти і починає кожен змащувати кремом. Коли все закінчено, мама поливає майже готовий торт шоколадною глазур"ю. Він робиться таким блискучим, гладеньким і страшенно апетитним. Але його їсти поки не можна, треба дати йому застигнути в холодильнику хоча б півгодинки. Увечері на нас чекає справжня насолода!
З давніх-давен склалося так, що кожна держава має державні та деякі інші додаткові символи, головними серед яких є герб країни, її прапор і гімн. Гербом України зараз прийнято вважати тризубець. Але це дещо не так, адже це лише малий герб країни, а над головним робота й досі не закінчена. Та так чи інакше, але саме тризубець, у будь-якому випадку, буде складати основу великого українського герба. Цей символ нашими співвітчизниками використовувався ще в середньовіччі. Пізніше тризубець став знаком деяких великих князівських родів Київської Русі, зокрема Данили Галицького, Володимира Великого і князя Святослава.Що ж означає тризубець? На це питання існує кілька відповідей. По одній із версій три зуба емблеми символізують три природні стихії – землю, воду і повітря. Друга версія допускає, що тризубець – це символ триєдиного Бога, Святої Трійці. А український гетьман Микола Грушевський вважав, що тризубець міг бути верхівкою символу гетьманської влади – булави.Щодо прапора України, то історія з’єднання жовтого і блакитного кольору на ньому бере свій початок від герба Галицько-Волинського князівства, на якому було зображено жовтого лева на блакитному тлі. У сучасному світі кольори українського прапору частіше усього пов’язують з синім небом та золотими хлібними нивами.Гімном України затверджено вірш Павла Чубинського «Ще не вмерли України…», покладений на музику Михайла Вербицького. Слова гімну повинен знати кожний громадянин нашої країни.Окрім державних символів України існують ще й народні. Недарма кажуть, що «без вишні і калини немає України». Саме вони стали поетичними символами, які підкреслюють любов українського народу до пісень і його ліризм. Ще одним народним символом нашої країни є золота пшениця, яка говорить про щедрість і родючість наших земель. Навіть на прапорі символічно зображена золота багата нива, що розкинулася під чистим блакитним небом.Найдревнішим символом України можна по праву вважати рушник і вишиванку. На цих речах з давніх часів українські жінки вишивали національні узори і обереги. Рушниками по традиції перев’язували руки молодят на весільних бенкетах, ними прикрашали образа, рушники давали матері своїм дітям, коли ті відправлялися у дальню дорогу, щоб вони і на відстані відчували тепло материнської любові та рідного вогнища, а також захищали їх від неприємностей.Ще один, не менш значимий для нашого народу, символ – це хліб, кругла ароматна паляниця. Цей символ свідчить про щедрість і хлібосольство українців, про їхню любов до рідної землі і працелюбство. Сюди ж можна віднести і знамениті вареники та сало, без яких неможливо уявити жодного святкового столу, жодного застілля.
Опис процесу праці.
Шоколадний торт - мій найулюбленіший десерт з самого дитинства. І ніхто не готує його так смачно, як моя матуся. Сьогодні я уважно гатиму, як її ніжні і вправні руки будуть готувати цю незрівнянну смакоту.
Ось мама дістає з шафи потрібний посуд: полив"яні миски й скляні мисочки, складає в них потрібні продукти, які вона приготувала завчасно. Це масло, яйця, борошно, цукор, какао, ванілін, вершки та шоколад. Все це повинно мати кімнатуну температуру - це важливо!
Мама бере в руки сито і починає просіювати борошно, воно сіється у велику миску, як сніг з неба на землю, і вкриває її спочатку тонким шаром, а потім купкою. До борошна мама додає какоо і також ретельно його просіює. "Так воно набирається повітря і буде пухким", - пояснює мама.
В іншу мисочку вона розбиває яйця, додає туди ж цукор і починає збивати електричним міксером цю суміш. Ось вона збільшилася в об"ємі приблизно утричі. Тут настає дуже відповідальний момент: мама зосереджено додає в цю масу борошно з какао, ретельно орудуючи великою ложкою, схожою на лопатку.
"Ось майже готово", - коментує мама і викладає розчин у круглу форму. Форма відправляється у духовку, а мама починає готувати крем для торта. Збиває міксером вершки, додає ванілін, насипає цукор... Як же ж смачно усе це пахне! Так і хочеться лизнути!
Настав час виймати корж з духовки. Ось він лежить на дерев"яній тарелі - духмяний, теплий, наче живий, парує, холоне. Тоді мама розрізає його на три тонких пласти і починає кожен змащувати кремом. Коли все закінчено, мама поливає майже готовий торт шоколадною глазур"ю. Він робиться таким блискучим, гладеньким і страшенно апетитним. Але його їсти поки не можна, треба дати йому застигнути в холодильнику хоча б півгодинки. Увечері на нас чекає справжня насолода!