Ось і настав день прощання з початковою школою. За ці 4 роки ми багато чому навчилися не тільки писати і читати, а й виступати і брати участь в конкурсах.
Пам'ятаю як вчителька спочатку вчила нас писати літери, а потім вже слова і пропозиції. А з математики ми спочатку вчили як писати цифри, а потім вже вирішували приклади. Якщо порівняти, то, що ми проходили в 1 класі і то, що зараз так тоді було дуже легко. З кожним класом все складніше і складніше! Якщо у мене, щось не виходить я не кидаю справу! Я намагаюся його зробити до кінця, а якщо не виходить самої, то до у батьків.
4 роки непомітно промайнули. За цей час я звикла до свого класу. Сподіваюся, що після початкової школи не кто не розійдеться в інші школи. А якщо хтось піде так ми зможемо гуляти по вихідним і на канікулах.
Хочу сказати вчителька за весь її праця протягом 4 років.
"Хоча життя і не перев'язане красивою стрічкою, але все одно воно - подарунок". Життя - це дійсно подарунок, але дуже часто ми цим подарунком буваємо незадоволені, скаржачись на те, що він міг би бути набагато краще.
Менi дуже подобається вислів «смак життя». Останнім часом його дуже часто пов'язують з наявністю матеріальних благ, але я впевнена, що смак життя може відчувати абсолютно кожен, незалежно від кількості грошей у гаманці. Адже краса заходу сонця, залитого сонцем саду, співу птахів, дитячого сміху однакова як для багатія, так і для жебрака. Просто потрібно все це побачити, відчути й усвідомити, наскільки прекрасне саме життя. Потрібно цінувати кожну його мить. Вражаюче, але найчастіше люди починають розуміти цінність життя, опинившись на краю смерті. То невже це необхідна умова для того, щоб зрозуміти, як це чудово, що ти ЖИВЕШ? Невже обов'язково відчути подих смерті, щоб почати любити життя просто за те, що вона в тебе є? Так, життя не складається з одних тільки світлих моментів. Бувають в ній і темні дні. Але, врешті-решт, саме ви є художником і тільки від вас залежить, яких фарб буде більше на полотні вашого життя.
Відповідь:
Хорошист
Ось і настав день прощання з початковою школою. За ці 4 роки ми багато чому навчилися не тільки писати і читати, а й виступати і брати участь в конкурсах.
Пам'ятаю як вчителька спочатку вчила нас писати літери, а потім вже слова і пропозиції. А з математики ми спочатку вчили як писати цифри, а потім вже вирішували приклади. Якщо порівняти, то, що ми проходили в 1 класі і то, що зараз так тоді було дуже легко. З кожним класом все складніше і складніше! Якщо у мене, щось не виходить я не кидаю справу! Я намагаюся його зробити до кінця, а якщо не виходить самої, то до у батьків.
4 роки непомітно промайнули. За цей час я звикла до свого класу. Сподіваюся, що після початкової школи не кто не розійдеться в інші школи. А якщо хтось піде так ми зможемо гуляти по вихідним і на канікулах.
Хочу сказати вчителька за весь її праця протягом 4 років.
Прощай початкова школа! Здрастуй середня!
Пояснення:
"Хоча життя і не перев'язане красивою стрічкою, але все одно воно - подарунок". Життя - це дійсно подарунок, але дуже часто ми цим подарунком буваємо незадоволені, скаржачись на те, що він міг би бути набагато краще.
Менi дуже подобається вислів «смак життя». Останнім часом його дуже часто пов'язують з наявністю матеріальних благ, але я впевнена, що смак життя може відчувати абсолютно кожен, незалежно від кількості грошей у гаманці. Адже краса заходу сонця, залитого сонцем саду, співу птахів, дитячого сміху однакова як для багатія, так і для жебрака. Просто потрібно все це побачити, відчути й усвідомити, наскільки прекрасне саме життя. Потрібно цінувати кожну його мить.
Вражаюче, але найчастіше люди починають розуміти цінність життя, опинившись на краю смерті. То невже це необхідна умова для того, щоб зрозуміти, як це чудово, що ти ЖИВЕШ? Невже обов'язково відчути подих смерті, щоб почати любити життя просто за те, що вона в тебе є?
Так, життя не складається з одних тільки світлих моментів. Бувають в ній і темні дні. Але, врешті-решт, саме ви є художником і тільки від вас залежить, яких фарб буде більше на полотні вашого життя.