В моїй родині вихідні проходять дуже цікаво, кожної суботи я зі своєю сімєю, їздимо на природу. Мені дуже подобається гати за природою, іноді можна побачити багато цікавого. Більш за все мені подобається класти горішок на землю гати хто ж його забере собі, шустріше за всіх це робить білочка. Я зі своєю сім'єю, завжди порізному відпочиваємо у вихідні дні. Наприклад, взимку ми полюбляємо катись на санчатах, і незважаючи на те що погода дуже холодна ми завжди з посмішкою повертаємося додому. В різні пори року, ми по різному проводимо вихідні дні, мені це подобається.
Щастя для людства в цілому і для кожної людини окремо шукали філософи і письменники протягом багатьох століть. І кожен уявляв щастя відповідно до своїх здібностей, нахилів, світобачення. Ідеальний соціальний устрій, який змальовували в своїх творах Т.Кампанелла і Т.Мор, теж до деякої міри був змальований згідно з уявленням про щастя людей. Але щастя одних людей у такому випадку може обернутися нещастям інших. Ще десятиріччя тому відповідь на питання, що значить бути щасливою людиною, було однозначним. Щастя людини — у її служінні суспільству, народові, у боротьбі за краще майбутнє. Зараз настали інші часи, і вже ніхто не нав’язує думок, не заставляє мислити всіх однаково. І виявилось, що кожен із нас уявляє щастя по-своєму. Дехто знаходить щастя у накопиченні грошей і речей, у матеріальному достатку. Що ж, таких людей неважко зрозуміти: адже в нашому нетривкому світі матеріальні цінності забезпечують існування людини. Дехто знаходить щастя у вірі, добре, що зараз віра повернулася до нас. Людська душа знаходить у вірі у Бога той надійний прихисток, якого не має серед оточуючого світу. Дехто вважає себе щасливим, тому що кохає когось. Це теж щастя, тому що в коханні розкривається людина, вона стає багатшою духовно, чистішою, добрішою, кращою. Щастя кожної людини залежить від неї самої. Отже відомий афоризм Козьми Пруткова: «Хочеш бути щасливим, будь ним» — до деякої міри виправданий. Будь-яка людина гідна щастя. Але воно не приходить само по собі, до нього треба йти. Кожна людина шукає собі щастя. І мені здається, що, як би важко не було, треба радіти сонячному дню, відчуттю здоров’я або спокою, тиші і миру в рідній оселі, усім цим милим дрібничкам, з яких, власне, і складається життя. Щастя — це не матеріальне благо, його повинно вистачити на всіх. То ж не лінуймося бути щасливими!
Ідеальний соціальний устрій, який змальовували в своїх творах Т.Кампанелла і Т.Мор, теж до деякої міри був змальований згідно з уявленням про щастя людей.
Але щастя одних людей у такому випадку може обернутися нещастям інших.
Ще десятиріччя тому відповідь на питання, що значить бути щасливою людиною, було однозначним. Щастя людини — у її служінні суспільству, народові, у боротьбі за краще майбутнє.
Зараз настали інші часи, і вже ніхто не нав’язує думок, не заставляє мислити всіх однаково.
І виявилось, що кожен із нас уявляє щастя по-своєму.
Дехто знаходить щастя у накопиченні грошей і речей, у матеріальному достатку. Що ж, таких людей неважко зрозуміти: адже в нашому нетривкому світі матеріальні цінності забезпечують існування людини.
Дехто знаходить щастя у вірі, добре, що зараз віра повернулася до нас. Людська душа знаходить у вірі у Бога той надійний прихисток, якого не має серед оточуючого світу.
Дехто вважає себе щасливим, тому що кохає когось. Це теж щастя, тому що в коханні розкривається людина, вона стає багатшою духовно, чистішою, добрішою, кращою.
Щастя кожної людини залежить від неї самої. Отже відомий афоризм Козьми Пруткова: «Хочеш бути щасливим, будь ним» — до деякої міри виправданий. Будь-яка людина гідна щастя. Але воно не приходить само по собі, до нього треба йти.
Кожна людина шукає собі щастя. І мені здається, що, як би важко не було, треба радіти сонячному дню, відчуттю здоров’я або спокою, тиші і миру в рідній оселі, усім цим милим дрібничкам, з яких, власне, і складається життя.
Щастя — це не матеріальне благо, його повинно вистачити на всіх. То ж не лінуймося бути щасливими!