Три граматичні основи має речення 1 Світанок розбудив птахів, і твій голос чується у їхньому співі.
2 Яка могла бути радість од волі, за якою чорною тінню стояла розлука?
3 Великдень цього року пізнім видався, до свят зовсім із сівбою закінчили.
4 Он вийшов з хати вечір-сивобров і на сопілку гра біля порога.

  україна схожа на мальовничу картину, у якій змальована вся краса нашої природи. у нашій країні багато звичаїв та обрядів на різні народні та релігійні свята. прапор - честь нашої держави. синє небо над золотою нивою- ось який зміст нашого прапора. в україні існує багато красивих міст, які мають свої легенди. також україна багата на річки. наша річка нагадує барвисту веселку під голубим небом. якщо ви потрапите до нашої держави, то ви зрозумієте, що недарма україну називають житницею європи. вас здивуют красою наші золотисті ниви, що колосіються над небом.           отже україна - це наймальовничий куточок усього світу!  

     Я народилася та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнена, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотіла подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.

Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібною та коханою. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.

Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…

Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.

Невже можна все це покинути і поїхати на чужину, де нема таких чудових краєвидів, розумних, доброзичливих та веселих людей, мелодійної та цікавої мови!

Read more: http://ycilka.net/tvir.php?id=877#ixzz41eaJuqCm